Житія святих,  Січень

Собор вселенських учителів і святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Iоанна Златоуста

День пам'яті (н. ст.)

Місяця січня на 30-й день

За часів імператора Олексія Комніна, який правив із 1081 до 1118 року, у Константинополі розгорілася суперечка, що розділила на три табори мужів, освічених у питаннях віри і старанних у набутті чеснот. Йшлося про трьох святителів і видатних отців Церкви: Василія Великого, Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. Одні виступали за те, щоб віддати перевагу св. Василію перед двома іншими, оскільки він зумів пояснити таємниці природи як ніхто інший і був піднесений чеснотами на Ангельську висоту. У ньому, говорили його прихильники, не було нічого низинного чи земного, він був організатором чернецтва, очільником усієї Церкви в боротьбі з єресями, суворим і вимогливим пастирем стосовно чистоти моралі. Тому, робили висновок вони, св. Василій стоїть вище за св. Іоанна Златоуста, який за характером був більш схильний прощати грішників.

Інша партія, навпаки, захищала Златоуста, заперечуючи супротивникам, що прославлений єпископ Константинополя анітрохи не меншою мірою, ніж свт. Василій, був спрямований боротися з вадами, закликати грішників до покаяння і спонукати народ до вдосконалення за євангельськими заповідями. Неперевершений у красномовстві, златоустий пастир зросив Церкву справжньою повноводною рікою проповідей. У них він тлумачив Слово Боже і показував, як його застосовувати в повсякденному житті, причому йому вдалося це зробити краще, ніж двом іншим християнським учителям.

Третя група ратувала за те, щоб визнати головним свт. Григорія Богослова за велич, чистоту і глибину його мови. Вони говорили, що свт. Григорій, який краще за всіх опанував мудрість і красномовство грецького світу, досяг найвищого ступеня в спогляданні Бога, тому ніхто з людей не зміг настільки чудово викласти вчення про Святу Трійцю.

Таким чином, кожна партія захищала одного отця перед двома іншими, і це протистояння захопило незабаром усіх жителів столиці. Зовсім уже не думаючи про шанобливе ставлення до святителів, люди пускалися в нескінченні суперечки і сварки. Розбіжностям між партіями не було видно ні кінця ні краю.

Тоді одного разу вночі три святителі з’явилися уві сні св. Іоанну Мавроподу, митрополиту Євхаїтському (пам’ять 5 жовтня), спочатку по одному, а потім утрьох. В один голос вони йому сказали: “Як ти бачиш, ми всі разом перебуваємо поруч із Богом, і жодні суперечки чи суперництво нас не розділяють. Кожен із нас у ту міру обставин і натхнення, яка була йому дарована Святим Духом, писав і вчив того, що необхідно для спасіння людей. Серед нас немає ні першого, ні другого, ні третього. Якщо ти прикликаєш ім’я одного із нас, двоє інших також присутні поруч із ним. Тому повели тим, хто свариться, не створювати через нас розколів у Церкві, оскільки за життя всі свої зусилля ми присвячували встановленню єдності та злагоди в мирі. Потім об’єднай наші пам’яті в одне свято і склади для нього службу, включивши туди піснеспіви, присвячені кожному з нас, згідно з мистецтвом і наукою, які Господь тобі дав. Передай цю службу християнам, щоб вони святкували її щороку. Якщо вони шануватимуть нас таким чином – єдиними перед Богом і в Бозі, то ми обіцяємо, що клопотатимемо в нашій спільній молитві про їхнє спасіння”. Після цих слів святителі піднялися на небо, огорнуті невимовним світлом, звертаючись один до одного на ім’я.

Тоді свт. Іоанн Мавропод зібрав без зволікання народ і повідомив про одкровення. Оскільки всі поважали митрополита за чесноту та захоплювалися силою його красномовства, партії, що сперечалися, примирилися. Усі стали просити Іоанна негайно взятися за складання служби спільного свята трьох святителів. Тонко продумавши питання, Іоанн вирішив відвести цьому святкуванню тридцятий день січня, щоб немовби скріпити печаткою цей місяць, протягом якого згадуються всі три святителі окремо.

Як співається в численних тропарях із цієї чудової служби, три святителі, “земна трійця”, різні як особистості, але єдині за благодаттю Божою, заповіли нам у своїх писаннях і прикладом свого життя шанувати й прославляти Пресвяту Трійцю – Бога Єдиного у трьох Особах. Ці світильники Церкви поширили по всій землі світло істинної віри всупереч небезпекам та переслідуванням і залишили нам, їхнім нащадкам, святу спадщину. Через їхні творіння ми можемо також досягти вищого блаженства і вічного життя в присутності Бога разом з усіма святими.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь святителям Василию Великому, Григорию Богослову и Иоанну Златоусту, глас 4

Я́ко апо́столов единонра́внии/ и вселе́нныя учи́телие,/ Влады́ку всех моли́те/ мир вселе́нней дарова́ти// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.

Кондак святителям Василию Великому, Григорию Богослову и Иоанну Златоусту, глас 2

Свяще́нныя и Боговеща́нныя пропове́дники,/ верх учи́телей, Го́споди, прия́л еси́ в наслажде́ние благи́х твои́х и упокое́ние:/ труды́ бо о́нех и смерть прия́л еси́ па́че вся́каго всепло́дия,// Еди́не прославля́яй святы́я Твоя́.

Молитва святителям Василию Великому, Григорию Богослову и Иоанну Златоусту

О, пресве́тлии свети́льницы Це́ркве Христо́вы, Васи́лие, Григо́рие и Иоа́нне, све́том правосла́вных догма́тов вся концы́ земли́ озари́вшия и мече́м сло́ва Бо́жия ху́льных смуще́ния и шата́ния ересе́й угаси́вшия! Припа́дающе к ва́шему милосе́рдию, с ве́рою и любо́вию из глубины́ души́ вопие́м: предстоя́ще престо́лу Пресвяты́я, Единосу́щныя, Животворя́щия и Неразде́льныя Тро́ицы, за Ню́же сло́вом, писа́нием, и житие́м до́бре подвиза́стеся и ду́ши своя́ полага́сте, всегда́ моли́теся Ей, да укрепи́т и ны в правосла́вии и единомы́слии, и непоколеби́мем да́же до сме́рти испове́дании ве́ры Христо́вы, и во вседуше́внем послуша́нии Его́ Це́ркви Святе́й; да препоя́шет ны с высоты́ си́лою на вся неви́димыя и ви́димыя враги́ на́ша; да соблюде́т Це́рковь Свою́ незы́блему от неве́рия, суеве́рия, ересе́й и раско́ла; да да́рует наро́ду на́шему долгоде́нствие и во всем благо́е поспеше́ние; па́стырем на́шим да пода́ст духо́вное трезве́ние и ре́вность о спасе́нии пасо́мых, власте́м суд и пра́вду, во́ином терпе́ние, му́жество и одоле́ние на враги́, си́рым и вдови́цам заступле́ние, боля́щим исцеле́ние, ю́ным благо́е в ве́ре возраста́ние, ста́рцам утеше́ние, оби́димым заступле́ние и всем вся, ко вре́менней и ве́чней жи́зни потре́бная, я́ко да в ми́ре и покая́нии, жела́нием спасе́ния горя́ще, Го́сподеви рабо́тающе, до́брым по́двигом подвиза́ющеся, тече́ние на́ше сконча́ем и сподо́бимся в Небе́снем Ца́рствии ку́пно с ва́ми всегда́ пе́ти и сла́вити пресвято́е и великоле́пое и́мя Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Тропaрь, глaсъ д7:

Ћкw ґпcлwвъ є3динонрaвніи, и3 вселeнныz ўчи1теліе, вLку всёхъ моли1те, ми1ръ вселeннэй даровaти, и3 душaмъ нaшымъ вeлію млcть.

Кондaкъ, глaсъ в7.
Под0бенъ: Твє1рдыz:

Сщ7є1нныz и3 бGовэщ†нныz проповёдники, вeрхъ ўчи1телей, гDи, пріsлъ є3си2 въ наслаждeніе бlги1хъ твои1хъ и3 ўпокоeніе: трудh бо џнэхъ и3 смeрть пріsлъ є3си2 пaче всsкагw всепл0діz, є3ди1не прославлszй с™ы6z тво‰.

Ще в розробці

Знайшли помилку