Житіє святого Ігнатія, патріарха Константинопольського

Пам’ять святого Ігнатія, патріарха Константинопольського

Пам’ять 23 жовтня

 

Святий Ігнатій був син імператора Михайла Рангава[1] та імператриці Прокопії, брат Феофіла[2] та онук імператора Никифора. П’ятнадцятилітнім юнаком він був укладений у монастир[3] і згодом став ігуменом монастиря Архангела, що називався спочатку східним, а потім – Сатира. Потім він був поставлений патріархом Константинопольським[4] і залишався на патріаршому престолі 11 років 5 місяців, доки був вигнаний імператором Михайлом[5]. Замість нього було поставлено Фотій[6], протоспафарій та протосинкрит[7] Константинопольської церкви, який раніше був простим ченцем. Після вигнання Фотія імператором Василем[8], Ігнатій знову патріаршував – цього разу 10 років, і знову був вигнаний імператором Никифором[9], вбитим згодом болгарами. Його місце зайняв святий Стефан[10], син імператора Василя, а святий Ігнатій пішов у монастир Сатира, де з миром помер вісімдесяти дев’яти років від народження.

[1] Михайло Рангав царював з 811 по 813 р.

[2] Феофіл – царював з 829 по 842 р.

[3] Це було зроблено за наказом імператора Лева Вірменіна (813–820 р.), який скинув отця Ігнатія – Михайла з престолу.

[4] Це було 846 року.

[5] Ігнатій у 867 р. був повалений з престолу через те, що відмовився виконати бажання Варди, – який керував імперією за малолітством Михайла, – постригти у чернецтво Феодору, мати Михайла, яка багато в чому стискала дії Варди. Ігнатій не тільки відмовився виконати це, а й самого Варду відлучив від св. Причастя.

[6] Пам’ять його 6 лютого.

[7] Протоспафарій – почесний і великий чин, що був при дворі грецького царя. Протосинкріт – начальник придворних, який мав право входити до царської ложниці.

[8] Вигнання Фотія було 867 р.

[9] Вторинне скидання Ігнатія відноситься до 877; цього року була і смерть Ігнатія.

[10] Пам’ять його 17 травня.