...
Апостол і євангеліст Матфей p1b285dtrpo0i3e533b1foj1h1c9
Житія святих,  Листопад

Апостол і євангеліст Матфей

День пам'яті (н. ст.)

Місяця листопада на 16-й день / червня на 30-й день — Собор славних і всехвальних дванадцяти апостолів

Святий апостол Матфей був апостолом із дванадцяти, був братом апостола Якова Алфєєва. До навернення до Христа він служив митарем, збирачем податей для Риму. Почувши голос Іісуса Христа: «іди за Мною» (Мф. 9:9), він залишив свою посаду і пішов за Спасителем.

Прийнявши благодатні дари Духа Святого, апостол Матфей спочатку проповідував у Палестині. Перед відходом на проповідь до далеких країн він написав Євангеліє на прохання іудеїв, які залишалися в Єрусалимі. Євангеліє від Матфея стоїть першим у переліку книг Святого Письма Нового Завіту.

Написане воно єврейською мовою. Промови і діяння Спасителя Матфей викладає відповідно до трьох сторін служіння Христа: як Пророка і Законодавця, як Царя над світом невидимим і видимим, а також як Первосвященника, Котрий приносить Жертву за гріхи всіх людей.

Святий апостол Матфей обійшов з благовістям Сирію, Мідію, Персію і Парфію, закінчивши свої проповідницькі труди мученицькою кончиною в Ефіопії. Країна ця була населена племенами канібалів з грубими звичаями і віруваннями. Святий апостол Матфей своєю проповіддю тут навернув кількох ідолопоклонників до віри в Христа, заснував Церкву, побудував храм у місті Мірмени та поставив єпископом свого супутника на ім’я Платон.

Коли апостол старанно молив Бога про навернення ефіопів, під час молитви йому з’явився Сам Господь в образі юнака і, давши жезл, повелів поставити його біля дверей храму. Господь сказав, що із цього жезла виросте дерево і приноситиме плоди, а від кореня його витікатиме джерело води. Омившись у воді і скуштувавши плодів, ефіопи змінять свій дикий норов, стануть добрими і лагідними.

Коли апостол ніс жезл до храму, то зустрів дорогою дружину і сина правителя цієї країни Фулвіана, одержимих нечистим духом. Святий апостол іменем Іісуса Христа зцілив їх. Це чудо навернуло до Господа ще безліч язичників.

Однак володар не хотів, щоб його піддані стали християнами і припинили поклонятися язичницьким богам. Він звинуватив апостола в чаклунстві й наказав стратити його. Святого Матфея поклали обличчям донизу, засипали хмизом і підпалили. Коли багаття розгорілося, то всі побачили, що вогонь не шкодить святому Матфею. Тоді Фулвіан наказав додати хмизу в багаття, обливши його смолою і поставивши навколо дванадцять ідолів. Але полум’я розтопило ідолів і обпалило Фулвіана. Переляканий ефіоп звернувся до святого з благанням про пощаду, і по молитві апостола полум’я вщухло. Тіло святого апостола залишилося неушкодженим, і він відійшов до Господа. Це сталося в 60 році.

Правитель Фулвіан гірко розкаявся у скоєному, але сумнівів своїх не залишив. Він велів покласти тіло святого Матфея до залізного гробу і кинути в море. Водночас Фулвіан сказав, що коли Бог Матфеїв збереже тіло апостола у воді, як зберіг його у вогні, то слід поклонятися цьому Єдиному Істинному Богу.

Тієї ж ночі єпископу Платону в сонному видінні з’явився апостол Матфей і повелів іти з кліром на берег моря й знайти там його тіло. Прийшов на берег і Фулвіан зі своєю свитою.  Винесений хвилею гроб було з честю перенесено до храму, побудованого апостолом. Тоді Фулвіан попросив у Матфея прощення, після чого єпископ Платон хрестив його з ім’ям Матфей, яке дав йому за велінням Божим. Фулвіан згодом прийняв єпископство і продовжив справу просвіти свого народу.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь апостолу и евангелисту Матфею, глас 3

Усе́рдно от мы́тницы к зва́вшему Влады́це Христу́,/ я́вльшуся на земли́ челове́ком за бла́гость,/ Тому́ после́довав, апо́стол избра́нный яви́лся еси́/ и благове́стник Ева́нгелия вселе́нней велегла́сен./ Сего́ ра́ди чти́м честну́ю па́мять твою́, Матфе́е Богоглаго́ливе,/ моли́ ми́лостиваго Бо́га,// да грехо́в оставле́ние пода́ст душа́м на́шим.

Ин тропарь апостолу и евангелисту Матфею, глас 3

Апо́столе святы́й и Евангели́сте Матфе́е,/ моли́ Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.

Тропaрь, глaсъ G:

Ґпcле с™hй и3 є3ђлjсте матfeе, моли2 млcтиваго бGа, да прегрэшeній њставлeніе подaстъ душaмъ нaшымъ.

И#ли2 сeй, глaсъ т0йже:

Ўсeрднw t мhтницы, къ звaвшему вLцэ хrтY, ћвльшусz на земли2 человёкwмъ на бlгость, томY послёдовавъ, ґпcлъ и3збрaнный kви1лсz є3си2, и3 бл7говёстникъ є3ђліа вселeннэй велеглaсенъ. сегw2 рaди чти1мъ честнyю пaмzть твою2, матfeе бGоглаг0ливе: моли2 млcтиваго бGа, да грэхHвъ њставлeніе подaстъ душaмъ нaшымъ.

Ще в розробці