...
Житія святих,  Ікони

Володимирська ікона Божої Матері, іменована «Красногірська» або «Чорногірська»

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 21-й день

Красногірська (Чорногірська) Володимирська ікона Божої Матері відома з 1603 року. Ігумен Варлаам, який служив у храмі Воскресіння Христового в Кевролі, на річці Пінезі, мав у себе список з Володимирської ікони Божої Матері. У 1603 році він почув уві сні лагідний жіночий голос, який вказував йому передати Володимирську ікону священнику Мирону. Через деякий час до ігумена Варлаама прийшов для збору святительської данини священник села Юроли на ім’я Мирон. Ігумен повідав йому про свій сон і дізнався, що поблизу Юроли є пустельна гора, звана Чорною, яка була б зручною для влаштування обителі. Ігумен Варлаам передав свою ікону ієрею Мирону, який поставив святиню в місцевій церкві.

Від принесеної ікони відбулося зцілення місцевої жительки Марфи, котрій уві сні явилася Матір Божа і вказала місце, куди ієрей Мирон повинен перенести Її образ, що ієрей і виконав. Поставивши на Чорній горі хрест, Мирон розпочав будівництво храму, маючи помічником ченця Іону, який прийшов із Москви.

Ієрей Мирон прийняв чернечий постриг від ігумена Варлаама з ім’ям Макарій. Він здійснив подорож до Москви, звідки привіз грамоту на будівництво храму і спорудження монастиря на Чорній горі. У 1608 році зведення церкви було закінчено і її було освячено на честь Похвали Богородиці. Обитель, заснована при храмі, отримала найменування Красногірської (звідси ще одна назва чудотворної ікони), а ієромонах Макарій був зведений у сан ігумена. Чудотворну Володимирську ікону Божої Матері, яка подавала зцілення всім, хто з вірою приходив до неї, поставили в церкві.

Крім іменування «Чорногірська» або «Красногірська», ця ікона Пресвятої Богородиці також має назву «Розчулення».

Теперішнє місце перебування образу невідоме.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Владимирской» («Красногорской»), глас 2

Ра́дуйся, свята́я горо́ Кра́сная,/ небеси́ подо́бная,/ сла́ва бо Бо́жия на Тебе́ возсия́./ Взыгра́йте, го́ры и хо́лми, весе́лием,/ я́ко на сей горе́ ико́на Бо́жия Ма́тере,/ честна́го Ея́ умиле́ния, просла́вися./ Лику́йте, челове́цы, и весели́теся,/ я́ко нам дарова́ся бога́тство неотъе́млемое, исцеле́ний сокро́вище,/ гла́сы, я́коже тру́бы, возшуми́те,/ прославля́юще Ея́ чудеса́ пресла́вная.// И Ты, Чи́стая, ра́дуйся, я́ко с Тобо́ю Госпо́дь.

Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Владимирской» («Красногорской»), глас 3

На горе́ святе́й ви́дяще Твою́ святу́ю ико́ну,/ Богоро́дице, Ма́ти Де́во,/ пое́м Твоего́ светообра́знаго ли́ка изображе́ние,/ поклоня́емся Твое́й святе́й ико́не,/ почита́ем о́ную,/ и сла́вим тоя́ пресла́вная чудеса́,/ и си́це зове́м Тебе́:// ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.

 

Ще в розробці