Великомученик Мина Котуанський (Фригійський)

Місяця листопада на 11-й день

Великомученик третього століття св. Мина був єгиптянином за походженням, але майже все життя прожив у Фригії (частина нинішньої Туреччини), служачи в Римській армії. Ревний християнин і зразковий солдат, він став офіцером і ніс довгу й гідну службу, воюючи проти варварських племен, що мародерствували, на азіатському кордоні Римської імперії. Але врешті-решт стало відомо, що він християнин, і імператор Максиміан піддав його тортурам за відмову виконувати накази – ті, що були пов’язані з переслідуванням його братів християн. Він був обезголовлений, а мощі його згодом перенесено в рідний йому Єгипет. Після його мученицької кончини за заступництвом вмч. Мини сталося багато чудес. Одне з найвідоміших сталося в наші дні в містечку Ель Аламейн у Єгипті.

Назва Ель Аламейн утворена від арабської форми імені св. Міни. Там збереглися напівзруйновані стіни стародавнього храму вмч. Мини, на яких все ще видно фрески із зображенням різних чудес Святого. Є там і зображення вмч. Мини, що веде караван з верблюдами, який він врятував від загибелі.

Під час II Світової війни Греція опинилася у скрутному становищі. Її війська відважно і вельми успішно воювали проти армії Італії, але не змогли протистояти вторгненню німецьких загарбників, і Греція була окупована. Залишки грецької армії вдалися до втечі. Вони дійшли до Єгипту – батьківщини св. вмч. Мини, де утворили грецький батальйон у складі сил союзників і продовжували боротися за визволення своєї країни від германців.

Захопивши північноафриканські землі, гітлерівські війська на чолі з Роммелем дійшли до Ель Аламейна і зупинилися тут на ніч табором. Вони готувалися до штурму Александрії. Серця жителів Александрії здригалися при думці про те, що місто скоро впаде, і вони неминуче опиняться у владі окупантів. Для греків перемога Роммеля в Єгипті означала втрату залишків їхньої незалежної армії.

Але в хід подій втрутився св. вмч. Мина. Він заступився за єгиптян, греків, православних, коптів і навіть мусульман, які шанували його пам’ять, і, завдяки його заступництву, вони здобули перемогу в битві під Ель-Аламейном 1942 року. Ця перемога стала однією з найвідоміших подій усієї II Світової війни.

Опівночі, за кілька годин до початку битви, натовп вірян ясно побачив, як вмч. Мина вийшов зі своєї напівзруйнованої церкви, ведучи за собою караван верблюдів – точно так, як було зображено на стародавній фресці. Ворожі вартові не бачили його, і він безперешкодно пройшов у саму середину німецького табору. На непереможне німецьке військо напала незрозуміла, зовні нічим не зумовлена паніка, про причини якої досі гадають світські історики, які так і не знайшли жодного розумного пояснення цій події. Охоплені страхом і розгубленістю, війська Роммеля втекли під натиском союзних військ. Союзники переслідували їх і багатьох захопили в полон. З почуття вдячності і благоговіння перед дивом союзники віддали цю ділянку землі православному Патріархату Олександрії. Тут побудували новий храм і заснували монастир на честь св. великомученика Мини.

Тропарі, кондаки, молитви та величання