Святий Михаїл Виноградов пресвітер, сповідник

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 18-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Сповідник Михаїл пресвітер народився 6 травня 1873 року в селі Стара Ситня Білопєсоцької волості Серпуховського повіту Московської губернії в сім’ї священика Миколая Івановича Виноградова. 1887 року Михаїл закінчив Донське училище, а 1895-го закінчив Московську духовну семінарію. З 1896-го до 1902 року він був учителем у двокласній церковнопарафіяльній школі при Вознесенській Давидовій пустині в Серпуховському повіті; з 1902-го до 1906 року служив псаломщиком у Єлисаветинській церкві на Дорогомилівському кладовищі в Москві. 1906 року Михаїл Миколайович був висвячений на священника до Троїце-Одигітріївської Зосимової пустелі у Верейському повіті Московської губернії, а з 1911 року він був законоучителем в Архангельській земській школі, яка розташовувалася неподалік від монастиря.

У 1930 році отець Михаїл був переведений служити в село Лисинцево Наро-Фомінського району до Знам’янської церкви, при якій жили троє сестер із Зосимової пустині.

22 травня 1931 року було заарештовано отця Михаїла і п’ятьох сестер Зосимової пустині, котрі жили в селі Лисинцево і в сусідньому селі Лукино. Того ж дня були допитані свідки – колишній голова сільради та голова колгоспу в Лисинцевому, які заявили: “Виноградов, бажаючи привернути до церкви більше народу, спільно з черницями вичистив у церкві все до яскравого блиску та зорганізував із черниць та вірян добрий хор, завдяки чому кількість вірян, які ходять до церкви, збільшилась, і після церковних богослужінь серед селян сіл Лукино та Лисинцево помітно створювався антиколгоспний настрій. Завдяки систематичній антиколгоспній агітації… Виноградова і черниць, дотепер село Лисинцево колективізоване тільки на 85 %, а в Лукиному досі не може зорганізуватися колгосп”. “Священник, за словами вірян, часто читав у церкві проповіді, від котрих віряни в церкві часто плакали, які проповіді він читав, я не знаю, але тільки знаю, що після богослужінь антиколгоспний настрій серед селян-одноосібників посилювався”.

Через день слідчий допитав отця Михаїла. “Серед селян я агітації проти радянської влади не вів, також не вів агітації і проти колгоспів, — сказав священник, відповідаючи на запитання слідчого. — Що ж стосується невдоволення проти радянської влади, то таке я висловлював, але тільки в присутності одних черниць. Черниці зі свого боку теж висловлювалися, що, можливо, пошле Бог війну, тоді буде зміна життя”.

Наступного дня йому було пред’явлено обвинувачення в тому, що він “систематично вів антирадянську агітацію, спрямовану на зрив заходів, що проводилися радянською владою в селі”. 25 травня 1931 року трійка при Повноважному представництві ОДПУ Московської області засудила священника до заслання в Казахстан на п’ять років, і його відправили до Алма-Ати. Священник Михаїл Виноградов помер у засланні 31 травня 1932 року і був похований у безвісній могилі.