...
Житія святих,  Травень

Святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 8-й день / червня на 30-й день — Собор славних і всехвальних дванадцяти апостолів / вересня на 26-й день — кончина

Апостол Іоанн був особливо любимий Спасителем за жертовну любов і чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Він особливо наблизив до Себе.

Святий Іоанн Богослов був присутній під час воскресіння Господом дочки Іаїра і був свідком Преображення Господнього на Фаворі. Під час Тайної Вечері він сидів поруч з Господом і, за знаком апостола Петра, приникнув до грудей Спасителя, запитав про ім’я зрадника.

Апостол Іоанн ішов слідом за Господом, коли Його, звʼязаного, вели із Гефсиманського саду на суд беззаконних первосвященників; він же знаходився у дворі архієрейському під час допитів свого Божественного Вчителя і невідступно слідував за Ним Хресним шляхом, засмучений всім серцем.

Біля підніжжя Хреста він плакав разом з Божою Матір’ю і почув звернені до Неї з висоти Хреста слова Розп’ятого Господа: «Жоно! ось, син Твій» і до нього: «ось, Мати твоя!» (Ін. 19:26-27).

Відтоді апостол Іоанн, як люблячий син, піклувався про Божу Матір і служив Їй до Її Успіння, нікуди не відлучаючись із Єрусалима. Після Успіння Божої Матері апостол Іоанн, відповідно до жереба, що йому випав, попрямував до Ефеса й інших малоазійських міст для проповіді Євангелія, взявши з собою свого учня Прохора. Вони вирушили в дорогу на кораблі, який потонув під час сильної бурі. Всі мандрівники були викинуті на сушу, тільки апостол Іоанн залишився в морській безодні.

Прохор гірко ридав, втративши свого духовного отця й наставника, і пішов до Ефеса сам. На чотирнадцятий день шляху він стояв на березі моря і побачив, що хвиля викинула на берег людину. Підійшовши до неї, він впізнав апостола Іоанна, якого Господь зберігав живим чотирнадцять днів у морській глибині. Вчитель і учень вирушили до Ефеса, де апостол Іоанн невпинно проповідував язичникам про Христа. Його проповідь супроводжувалася численними й великими чудесами, так що кількість вірян зростала з кожним днем. В цей час почалося гоніння на християн імператором Нероном. Апостола Іоанна відвели на суд до Рима. За сповідання віри в Господа Іісуса Христа апостол Іоанн був засуджений до смерті, але Господь зберіг Свого обранця. Апостол випив запропоновану йому чашу зі смертельною отрутою і залишився живим, потім вийшов неушкодженим із котла з киплячим маслом, в який був кинутий за наказом мучителя. Після цього апостола Іоанна заслали в ув’язнення на острів Патмос, де він прожив багато років.

Дорогою до місця заслання апостол Іоанн здійснив багато чудес. На острові Патмос проповідь, що супроводжувалася чудесами, привернула до нього всіх жителів острова, яких апостол Іоанн просвітив світлом Євангелія. Він вигнав численних бісів із ідольських капищ і зцілив безліч хворих. Волхви різними бісівськими спокусами чинили великий спротив проповіді святого апостола. Особливо лякав усіх гордовитий волхв Кинопс, який хвалився тим, що доведе до загибелі апостола. Але великий Іоанн – син громів, як називав його Сам Господь, силою благодаті Божої, яка діяла через нього, зруйнував всі хитрощі бісівські, на які сподівався Кинопс, і гордий волхв безславно загинув у морській безодні.

Апостол Іоанн пішов зі своїм учнем Прохором на пустельну гору, де наклав на себе триденний піст. Під час молитви апостола загримів грім. Прохор у страху впав на землю. Апостол Іоанн підняв його і наказав записувати те, що він буде говорити. «Я є Альфа і Омега, початок і кінець, говорить Господь, Котрий є і був і йде, Вседержитель» (Одкр. 1:8), – говорив Дух Божий через святого апостола. Так близько 67 року була написана Книга Одкровення (Апокаліпсис) святого апостола Іоанна Богослова. У цій книзі розкриті таємниці долі Церкви та кінця світу.

Після тривалого заслання апостол Іоанн отримав свободу і повернувся до Ефеса, де продовжував свою діяльність, навчаючи християн остерігатися лжевчителів і їхніх лжевчень. Близько 95 року апостол Іоанн написав в Ефесі Євангеліє. Він закликав усіх християн любити Господа й один одного і цим виконати заповіді Христові.

Апостолом любові називає Церква святого Іоанна, бо він постійно навчав, що без любові людина не може наблизитися до Бога. У трьох посланнях, написаних апостолом Іоанном, йдеться про значення любові до Бога і ближніх. Вже в глибокій старості, дізнавшись про юнака, який збився з шляху істинного і зробився ватажком зграї розбійників, апостол Іоанн пішов шукати його в пустелю. Побачивши святого старця, винний став ховатися, але апостол побіг за ним і благав його зупинитися, обіцяючи гріх юнака взяти на себе, аби той покаявся і не губив своєї душі. Зворушений теплотою любові святого старця, юнак справді покаявся і виправив своє життя.

Святий апостол Іоанн помер у віці ста з лишком років. Він набагато пережив всіх інших очевидців Господа, довго залишаючись єдиним живим свідком земних шляхів Спасителя.

Коли настав час відходу апостола Іоанна до Бога, він вийшов за межі Ефеса з сімома своїми учнями і наказав приготувати для себе в землі хрестоподібну могилу, в яку ліг, сказавши учням, щоб вони засипали його землею.

Учні з плачем цілували свого улюбленого наставника, але, не наважуючись не послухатися, виконали його наказ. Вони закрили обличчя святого платом і закопали могилу. Дізнавшись про це, інші учні апостола прийшли до місця його поховання та розкопали могилу, але нічого в ній не знайшли.

Щороку із могили святого апостола Іоанна 8-го травня виступав тонкий прах, який віряни збирали і за допомогою котрого зцілювалися від хвороб. Тому Церква святкує пам’ять святого апостола Іоанна Богослова ще й 8 травня.

Господь дав своєму улюбленому учневі Іванові і його братові ім’я «Синів Громових» – вісника страхітливого у своїй очисній силі небесного вогню. Цим самим Спаситель вказував на полум’яний, вогненний, жертовний характер християнської любові, проповідником якої був апостол Іоанн Богослов. Орел, символ високого польоту богословської думки, є іконографічним знаком євангеліста Іоанна Богослова. Іменування Богослова Свята Церква дала із учнів Христових тільки святому Іоанну, тайнозрителю Доль Божих.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь апостолу и евангелисту Иоанну Богослову, глас 2 

Апо́столе, Христу́ Бо́гу возлю́бленне,/ ускори́ изба́вити лю́ди безотве́тны,/ прие́млет тя, припа́дающа,/ И́же па́дша на пе́рси прие́мый./ Его́же моли́, Богосло́ве,/ и належа́щий о́блак язы́ков разгна́ти,// прося́ нам ми́ра и ве́лия ми́лости.

Кондак апостолу и евангелисту Иоанну Богослову, глас 2

Вели́чия твоя́, де́вственниче, кто пове́сть?/ То́чиши бо чудеса́, и излива́еши исцеле́ния,/ и мо́лишися о душа́х на́ших,// я́ко Богосло́в и друг Христо́в.

Молитва 1-я апостолу и евангелисту Иоанну Богослову

О, вели́кий апо́столе, евангели́сте громогла́сный, Богосло́ве изя́щнейший, тайнови́дче неизрече́нных открове́ний, де́вственниче и возлю́бленный напе́рсниче Христо́в Иоа́нне! Приими́ нас, гре́шных, прибега́ющих под твое́ си́льное заступле́ние и покрови́тельство. Испроси́ у Всеще́драго Человеколю́бца Христа́ Бо́га на́шего, И́же пред очесы́ твои́ми кровь Свою́ за ны, непотре́бныя рабы́ Своя́, излия́л есть, да не помяне́т беззако́ний на́ших, но да поми́лует нас и сотвори́т с на́ми по ми́лости Свое́й: да да́рует нам здра́вие душе́вное и теле́сное, вся́кое благоде́нствие и изоби́лие, наставля́я нас обраща́ти о́ная во сла́ву Его́, Творца́, Спаси́теля и Бо́га на́шего, по кончи́не же вре́менныя жи́зни на́шея от немилосе́рдных истяза́телей на возду́шных мыта́рствах да изба́вит нас, и та́ко да дости́гнем, тобо́ю води́мии и покрыва́емии, Го́рняго о́наго Иерусали́ма, его́же сла́ву ты во открове́нии зрел еси́, ны́не же несконча́емыя ра́дости наслажда́ешися. О вели́кий Иоа́нне! Сохрани́ вся гра́ды и страны́ христиа́нския и всех, призыва́ющих и́мя твое́, от гла́да, губи́тельства, тру́са и пото́па, огня́ и меча́, наше́ствия иноплеме́нных и междоусо́бныя бра́ни; изба́ви нас от вся́кия беды́ и напа́сти и моли́твами твои́ми отврати́ от нас пра́ведный гнев Бо́жий, и испроси́ нам Его́ милосе́рдие. О вели́кий и непостижи́мый Бо́же! Се на умоле́ние Тебе́ предлага́ем свята́го Иоа́нна, его́же Ты сподо́бил еси́ неизрече́нных открове́ний, приими́ о нас хода́тайство, да́руй нам исполне́ние проше́ний на́ших во сла́ву Твою́, па́че же соверши́ нас духо́вным соверше́нством к наслажде́нию, жи́зни несконча́емыя в Небе́сных Твои́х оби́телях! О Небе́сный О́тче, созда́вый вся Влады́ко, Всеси́льный Царю́! Косни́ся благода́тию серде́ц на́ших, да, раста́явше, я́ко воск, пролию́тся пред Тобо́ю и бре́нная тварь духо́вна сотвори́тся в честь и сла́ву Твою́, и Сы́на Твоего́, и Свята́го Ду́ха. Ами́нь.

Молитва 2-я апостолу и евангелисту Иоанну Богослову

О, вели́кий и всехва́льный апо́столе и евангели́сте Иоа́нне Богосло́ве, напе́рсниче Христо́в, те́плый наш засту́пниче и ско́рый в ско́рбех помо́щниче! Умоли́ Го́спода Бо́га дарова́ти нам оставле́ние всех прегреше́ний на́ших, ели́ка согреши́хом от ю́ности на́шея во всем житии́ на́шем де́лом, сло́вом, помышле́нием и все́ми на́шими чу́вствы; во исхо́де же душ на́ших помози́ нам, гре́шным (имена), изба́витися от возду́шных мыта́рств и ве́чнаго муче́ния, да твои́м ми́лостивным предста́тельством прославля́ем Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Величание апостолу и евангелисту Иоанну Богослову

Велича́ем тя, апо́столе Христо́в и Евангели́сте Иоа́нне Богосло́ве, и чтем боле́зни и труды́ твоя́, и́миже труди́лся еси́ во благове́стии Христо́ве.

 

Ще в розробці

Ще в розробці

Знайшли помилку