Святитель Савва II, архієпископ Сербський

Місяця лютого на 8-й день

Предислав(так звали святителя в миру), майбутній архієпископ Сава II, народився близько 1200 року і був четвертим сином святого сербського короля Стефана Першовінчанного. У той час як його старші брати Радослав, Владислав і Урош по черзі володіли Сербією, Предислав, нехтуючи мирською владою і величчю, з юності пішов стопами свого дядька – святителя Сави.

Як і його попередники на першосвятительському престолі Сербської Церкви, він спочатку трудився в монастирі Хіландар на Афоні, звідки здійснив прощу на Святу землю. “В Єрусалим бо йшов поклонитися Гробу Господньому і бачив бути всім страстям Його. Тамо бо багато часі препроводив і паки вернутися”, – йдеться в його житії.

Згодом хіландарського ченця Саву обрали єпископом Холмським із кафедрою в Стоні. Звідси він згодом переніс єпископську резиденцію до церкви святого Петра на Лімі. Відомо, що після вторгнення болгар і розорення церкви святого Петра відбувся собор, на якому разом із королем Урошем та архієпископом Арсенієм був присутній і Холмський єпископ Сава. Точна дата цього собору невідома, але згадка про нього міститься в Лімській грамоті, що належить до періоду з 1254 по 1263 рр.

Після преставлення святителя Арсенія (1233-1263) святий Сава був обраний третім за рахунком Сербським архієпископом і залишався біля церковного кормила протягом семи років до самої своєї блаженної кончини. За словами свого біографа, Сава II мав особливу турботу про дотримання стародавніх правил “святих апостолів і богоносних отців” і керував Сербською Церквою з великою відданістю і любов’ю. Він ніколи не забував про те, що обов’язково буде нести відповідь за даний йому талант, і неослабно дбав про Богом даровану йому паству стада Христового.

Святитель відійшов до Господа 8 лютого 1271 року в Печі і був похований тут же в храмі Святих апостолів. Нетлінні мощі святого випромінювали пахощі і подавали зцілення тим, хто притікав до них.

Житіє святителя Сави II належить перу одного з учнів Данила Старшого і було складено до 1330 року. У житії йдеться про те, що мощі святого спочивають у Печі, “ідеже вселіпно і щогодини поминається донині, і є пам’ять його преставлення місяця лютого у восьмий день”. 1861 року митрополит Сербський Михаїл (Йованович) склав і видав службу цьому святому.

На фресках у монастирях Студениця, Аріл’є, Сопочани та Ораховиця збереглися зображення святителя Сави II, а в Печському монастирі над його гробницею є зображення його успіння. Лик цього святого ми також знаходимо в лозі Неманичів у Грачаниці, Печі та Дечанах. Пам’ять святого святкується 8/21 лютого.

 

Тропарі, кондаки, молитви та величання