Святитель Савва II, архієпископ Сербський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця лютого на 8-й день / червня на 24-й день – Усіх преподобних і богоносних отців, на Святій Горі Афон просіявших (перехідне)  / серпня на 30-й день – Собор Святителів Сербських

Предислав (так звали святителя в миру), майбутній архієпископ Савва II, народився близько 1200 року і був четвертим сином святого сербського короля Стефана Першовінчанного. У той час як його старші брати Радослав, Владислав і Урош по черзі володіли Сербією, Предислав, нехтуючи мирською владою і величчю, з юності пішов стопами свого дядька – святителя Савви.

Як і його попередники на першосвятительському престолі Сербської Церкви, він спочатку трудився в монастирі Хіландар на Афоні, звідки здійснив прощу на Святу землю. “До Єрусалима-бо йшов поклонитися Гробу Господньому і споглядачем бути всім страстям Його. Там-бо багато часу провівши, знову повернувся”, – йдеться в його житії.

Згодом хіландарського ченця Савву обрали єпископом Холмським із кафедрою в Стоні. Звідси він згодом переніс єпископську резиденцію до церкви святого Петра на Лімі. Відомо, що після вторгнення болгар та розорення церкви святого Петра відбувся собор, на якому разом із королем Урошем та архієпископом Арсенієм був присутній і Холмський єпископ Савва. Точна дата цього собору невідома, але згадка про нього міститься в Лімській грамоті, що належить до періоду з 1254 по 1263 рр.

Після преставлення святителя Арсенія (1233-1263) святий Савва був обраний третім за ліком Сербським архієпископом і залишався біля церковного кормила протягом семи років до самої своєї блаженної кончини. За словами свого біографа, Савва II мав особливу турботу про дотримання стародавніх правил “святих апостолів і богоносних отців” та керував Сербською Церквою з великою відданістю і любов’ю. Він ніколи не забував про те, що обов’язково буде нести відповідь за даний йому талант, і неослабно дбав про Богом даровану йому паству стада Христового.

Святитель відійшов до Господа 8 лютого 1271 року в Печі і був похований тут же в храмі Святих апостолів. Нетлінні мощі святого випускали пахощі і подавали зцілення тим, хто притікав до них.

Житіє святителя Савви II належить перу одного з учнів Даниїла Старшого і було складене до 1330 року. У житії йдеться про те, що мощі святого спочивають у Печі, “де ж вселіпно і щогодини поминається донині, і є пам’ять його преставлення місяця лютого у восьмий день”. 1861 року митрополит Сербський Михаїл (Йованович) склав і видав службу цьому святому.

На фресках у монастирях Студениця, Аріл’є, Сопочани та Ораховиця збереглися зображення святителя Савви II, а в Печському монастирі над його гробницею є зображення його успіння. Лик цього святого ми також знаходимо в лозі Неманичів у Грачаниці, Печі та Дечанах. Пам’ять святого святкується 8/21 лютого.

 

Тропарі, кондаки, молитви та величання