Святитель Никодим, архієпископ Сербський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 11-й день / у Неділю другу після П’ятидесятниці — Собор преподобних отців, які на Святій Горі Афон просіяли (перехідне) / місяця серпня на 30-й день — Собор Сербських святителів

Святитель Никодим, архієпископ Сербський, обдарований церковний письменник і вчений богослов, подібно до багатьох сербських архієреїв, спочатку подвизався на Святій Горі Афон та був пострижеником, а потім і ігуменом (1312-1316 рр.) монастиря Хіландар. Хіландарський ієромонах Гервасій пише про святого, що він був родом «із західної країни, землі Рашської, що зветься Сербською».

Після смерті Сербського архієпископа Савви III святителя Никодима було обрано архієпископом «всієї Сербської і Поморської землі», і 1317 року він зійшов на предстоятельський престол.

Святителю належить переклад із грецької на сербську мову уставу святого Савви Освященного. Ним же внесено в синаксар дати упокоєння сербських правителів і архієпископів для звершення заупокійних поминань або святкових богослужінь, якщо вони прославлені в лику святих. У своєму перекладі Єрусалимського типіку Никодим нагадує, що ще святитель Савва Сербський хотів, аби його церкви були влаштовані подібно до єрусалимських храмів і Лаври Савви Освященного. У передмові до цієї праці він каже: «Всемогутній Бог, Котрий знає неміч нашу, подає силу духовну, якщо ми першими самі покажемо працю». В одній примітці, що відноситься до 1319 року, святий зазначає, що береться за переклад типіку, виконуючи заповіт самого святого Савви, і підсумовує свою настанову такими словами: «Молю тих, хто прийде після мене, завершити те, що залишилося незавершеним ради мого короткочасного життя».

Ще будучи ігуменом Хіландару, блаженний Никодим за бажанням королів Мілутина і Драгутина та всього собору Сербської землі вирушив у Константинополь до патріарха Никона та імператора Андроніка для того, щоб сприяти примиренню братів, котрі ворогували між собою. Святитель у сані архієпископа стояв на чолі посольства Хіландарського монастиря, яке прибуло до Сербії просити короля Мілутина про прощення й повернення із заслання його сина — Стефана Дечанського. Про це повідомляє церковний письменник архієпископ Дан. 2, який теж брав участь у справі примирення. «А цей преосвященний, — пише він про святого Никодима, — воістину мав дерзновення… приступивши до нього, почав говорити солодкі й розсудливі слова, якими можливо було великий гнів його люті обернути на лагідність, що і сталося».

6 січня 1321 року святитель Никодим вінчав Стефана Уроша III Дечанського королівською короною. Георгій Цамблак так пише про цю подію: «І зустрів його тодішній архієпископ, який тоді святительствував, на ім’я Никодим… з великою радістю і царськими почестями. І, коли вони були в храмі, архієрей, узявши руками корону царства, увінчав нею главу його, явивши його як повноправного царя…»

Святитель Никодим був ктитором храму святого Димитрія в Печській патріархії та храму святителя Савви Сербського біля Лизиці. Він відновив монастир Жичу й особливо подбав про келію святого Савви в Кореї на Афоні. Святитель залишив заповіт про те, щоб сербські архієпископи подавали цій келії все, що визначив колись сам святий Савва.

Щиро відданий Христовому вченню і своєму народові, святитель був непримиренним борцем проти лжевчень і єресей, насамперед богомільської. У присвяченій йому службі, складеній між 1404 і 1412 роками єпископом Марком, повідомляється про те, що святитель вів гостру боротьбу з єретиками, і зокрема з латинянами. Гімнограф уподібнює святителя сокирі, що посікає наміри єретиків, які приходять з іноплемінних народів.

Біограф святителя повідомляє, що він був архієпископом «тільки вісім років свого короткочасного життя» і відійшов до Господа порівняно нестарою ще людиною. Це сталося 11 травня 1324 року. Мощі святителя Никодима були покладені в храмі святого Димитрія в Печі. Точна дата їхнього знайдення невідома, але вже в 1391 році їх помістили до особливого ковчегу. Прославлення Никодима в лику святих відбулося досить рано. Так само рано з’явилося церковне шанування цього святого на Русі. Зображення святителя Никодима можна зустріти на фресках у монастирі Морача, храмі святителя Миколая під Морачею і в монастирі Ораховиця.

Тропарі, кондаки, молитви та величання