Святитель Кипріян, митрополит Московський, Київський і всієї Русі
Місяця травня на 27-й день
За походженням серб (або болгарин), подвизався на Афоні. У 1375 (1376) р. був поставлений у митрополити всієї Русі патріархом Константинопольським Філофеєм ще за життя св. митрополита Олексія († 1378 р.; пам’ять 12/25 лютого). Тому святитель Кипріан керував спочатку тільки південно-західною частиною Руської Церкви. У 1390 р. він остаточно зайняв Московську кафедру. З’явився мудрим і ревним охоронцем Церкви Божої, її чистого вчення і встановлень. Особливо багато дбав він про впорядкування богослужіння і виправлення богослужбових книг. Збереглися автографи деяких слов’янських перекладів святителя. Своїми пастирськими посланнями він утверджував віру в Церкві. Широко відома його діяльність із перекладу богослужбової літератури. Помер святий у 1406 р. Мощі його, знайдені в 1472 р., спочивають у московському Успенському соборі під спудом.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь святителю Киприану, митрополиту Московскому, глас 4
И́же от Бо́га свы́ше Боже́ственною благода́тию соверше́н/ и благи́ми нра́вы укра́шен,/ Ду́хом Святы́м просвеще́н,/ соверши́в святы́ню в стра́се Бо́жии,/ сподо́блен бысть благода́ти Боже́ственнаго Ду́ха,/ пасы́й Це́рковь Бо́жию Ру́сския митропо́лии,/ посто́м вся побора́я, волне́ние претерпе́, гоне́ние премину́в,/ свята́го Петра́ митрополи́та всегда́ себе́ в по́мощь призыва́я,/ и сего́ помо́щника име́я,/ и того́ стопа́м после́дуя./ Служи́тель благоприя́тный,/ за́поведи Бо́жия соблюда́я, Ду́хом Бо́жиим наставля́емь,/ просвеща́я ве́рныя лю́ди уче́нием слове́с твои́х,/ поще́нием украси́ житие́ свое́,/ яре́м Госпо́день измла́да восприи́м,/ и па́че всех Христа́ возлюби́./ Того́ ра́ди и архиере́йским седа́лищем почте́н,/ и, я́ко светоза́рное со́лнце, от Се́рбския земли́ происше́д,/ и по вся концы́ Ру́сския земли́ доброде́телию просия́в,/ свети́ло яви́ся ми́рови,/ и преста́вися ко Го́споду от сея́ жи́зни в ве́чный поко́й,/ вели́кий архиере́ю Бо́жий, Киприа́не митрополи́те,/ учи́телю и наста́вниче Ру́сския земли́,/ всегда́ предстоя́ Престо́лу Пресвяты́я Тро́ицы,/ моли́ Го́спода приле́жно/ об архиере́ех и о всех христиа́нех,// да спасе́т тебе́ ра́ди ду́ши на́ша.
Кондак святителю Киприану, митрополиту Московскому, глас 2
Необори́м столп Правосла́вия,/ ве́ре Христо́ве утвержде́ние,/ це́рквам украси́тель, прему́дрый учи́тель,/ се́рбское воспита́ние, ру́сское процвете́ние,/ Госпо́днею любо́вию распала́емь,/ Ду́ху Пресвято́му дом яви́ся/ и ду́шу, я́ко же́ртву непоро́чну, Го́сподеви принесе́,/ досточу́дне и всече́стне Киприа́не, святи́телю Христо́в,/ сего́ ра́ди всели́ся в широту́ ра́йскую,/ предстоя́ Христу́ в ли́це святы́х,/ Ему́же моли́ся и спаса́й град и лю́ди от пога́ных нахожде́ния, я́ко да зове́м ти:// ра́дуйся, о́тче Киприа́не, учи́телю прему́дрый.
Ще в розробці
