Святитель Інноке́нтій (Веніамінов), митрополит Московський

Місяця жовтня на 5-й день

Святитель Інокентій, митрополит Московський (у миру Іван Євсейович Попов-Веніамінов), народився 26 серпня 1797 р. у селі Ангінському Іркутської єпархії в сім’ї паламаря. Хлопчик рано засвоїв грамоту і з 7 років уже читав Апостол у церкві. У 1806 р. його віддали в Іркутську семінарію. Тут, як найкращому вихованцю, юнакові дали прізвище Веніамінов на честь покійного Іркутського архієпископа Веніаміна († 8 липня 1814 р.). 13 травня 1817 р. його висвятили на диякона до Благовіщенської церкви Іркутська, а 18 травня 1821 р. – на священика.

З 1823 р. почалося місіонерське служіння майбутнього апостола Америки і Сибіру. 45 років віддав святитель Інокентій справі просвітництва народів Камчатки, Алеутських островів, Північної Америки, Якутії, Хабаровського краю, звершуючи свій апостольський подвиг у суворих умовах, з великими небезпеками для життя. Святитель Інокентій хрестив десятки тисяч людей, будував храми, при яких засновував школи і сам навчав у них основ християнського життя. Багато допомагало йому в трудах знання різних ремесел і мистецтв.

Святитель Інокентій був чудовим проповідником. Звершуючи літургії, молебні та всенічні бдіння, він незмінно наставляв паству. Під час численних поїздок святитель Інокентій вивчав мову, побут і звичаї народів, серед яких проповідував. Його праці з географії, етнографії та мовознавства здобули світову популярність. Він склав алфавіт і граматику алеутсько-лісьєвської мови і переклав нею Катехізис, Євангеліє і багато молитов. Один із найкращих його творів, “Вказівка шляху в Царство Небесне” (1833 р.), перекладений різними мовами малих народів Сибіру і витримав понад 40 видань. Завдяки працям святителя Інокентія 1859 року вперше почули Слово Боже і богослужіння своєю рідною мовою якути.

29 листопада 1840 р. митрополит Московський Філарет звершив постриг отця Іоанна в чернецтво з ім’ям Інокентій, на честь святителя Інокентія Іркутського. 15 грудня архімандрит Інокентій був хіротонізований на єпископа Камчатського, Курильського і Алеутського. 21 квітня 1850 р. єпископ Інокентій був возведений у сан архієпископа.

Промислом Божим 5 січня 1868 р. святитель Інокентій став наступником митрополита Філарета на кафедрі московських першоієрархів. Через Святійший Синод митрополит Інокентій закріпив віковий місіонерський досвід Руської Церкви (ще в 1839 р. він запропонував проект поліпшення організації місіонерського служіння). Піклуванням митрополита Інокентія було створено Місіонерське товариство, московський Покровський монастир перетворено на місіонерський, у 1870 р. засновано Японську Православну Духовну Місію на чолі з архімандритом Миколою Касаткіним (згодом святитель Миколай Японський, пам’ять 3/16 лютого), якому святитель Інокентій передав багато чого зі свого духовного досвіду. Вельми плідно було і управління святителем Інокентієм Московською єпархією. Його стараннями побудовано церкву Покрови Пресвятої Богородиці в Московській духовній академії.

Святитель Інокентій відійшов у вічність 31 березня 1879 р., у Велику суботу, і похований у Свято-Духівському храмі Троїце-Сергієвої Лаври. 6 жовтня 1977 р. Руською Православною Церквою святитель Інокентій прославлений у лику святих. Пам’ять його встановлено звершувати двічі на рік: 31 березня/13 квітня – в день його блаженної кончини і 23 вересня/6 жовтня – в день прославлення.

Тропарі, кондаки, молитви та величання