Святитель Герман, архієпископ Казанський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця листопада на 6-й день / вересня на 25-й день — перенесення мощей / липня на 6-й день — друге перенесення мощей / у Неділю третю після П’ятидесятниці — Собор Тверських святих (перехідне) / місяця жовтня на 4-й день — Собор Казанських святих

Святитель Герман, архієпископ Казанський,у миру Григорій, жив у шістнадцятому столітті. Угодник Божий народився в місті Стариці, походив із давнього боярського роду Полєвих.

У молоді роки Григорій прийняв постриг в Іосифо-Волоколамському монастирі від ігумена Гурія, який згодом став архієпископом Казанським. У монастирі святий займався книгописанням і був близький з преподобним Максимом Греком, котрий знаходився там в ув’язненні.

1551 року братія Старицького Успенського монастиря, дізнавшись про благочестя свого співвітчизника, обрала його архімандритом. Святий Герман з пастирською старанністю дбав про благоустрій обителі — як зовнішній, так і внутрішній. Для ченців він був зразком смирення й лагідності.

Через два з половиною роки архімандрит Герман залишив Старицький монастир, передавши начальство в ньому своєму постриженику, іноку Іову, який згодом став першим патріархом Московським. Любов до відокремлених подвигів повернула його до рідного Волоколамського монастиря, де святий Герман жив як простий чернець.

1555 року в Казані була заснована архієрейська кафедра, на яку був призначений архієпископом колишній ігумен Волоколамського монастиря святитель Гурій. Йому було доручено влаштувати в місіонерських цілях Успенську обитель у місті Свіяжськ. Настоятелем нової обителі Успіння Пресвятої Богородиці за вказівкою святителя Гурія був призначений святий Герман.

Для обителі було збудовано кам’яний собор з дзвіницею і чернечі келії. Сам настоятель жив дуже скромно, у тісній келії під соборною дзвіницею. Святий Герман особливо дбав про збирання монастирської бібліотеки. Невдовзі монастир прославився доброчинністю і став центром освіти Казанського краю. 12 березня 1564 року, після смерті святителя Гурія, святий Герман був висвячений на єпископа Казанського.

У 1566 році цар Іван Грозний викликав святителя Германа до Москви і наказав обрати його на митрополичу кафедру. Святий спочатку відмовлявся, але цар не терпів заперечень, і він вимушений був оселитися в митрополичих покоях до зведення в сан митрополита.

Побачивши несправедливість з боку царського оточення, святитель Герман спробував напоумити царя своїми порадами. «Ти ще не зведений на митрополію, а вже відбираєш у мене свободу», — передав цар архієпископу через своїх улюбленців і наказав вигнати його з митрополичого двору та тримати в Москві під наглядом.

Близько двох років пробув святитель в опалі і в листопаді 1567 року помер. Він був похований в церкві святителя Миколая Гостунського. На прохання жителів міста Свіяжська мощі святителя Германа в 1592 році були перенесені із Москви до Свіязького Успенського монастиря.

Тропарі, кондаки, молитви та величання