...
Житія святих,  Листопад

Священномученик Євграф Еварестов, пресвітер

Місяця листопада на 24-й день

Священномученик протоієрей Євграф Єварестов народився 1857 року в Самарській губернії у сім’ї сільського священика. Закінчив Самарську духовну семінарію, після чого вступив на посаду викладача російської та церковнослов’янської мов до Самарського духовного училища. У 1885 році він закінчив Казанську духовну академію та 2 роки служив помічником інспектора в Уфимській духовній семінарії. У 1887 році в Уфі майбутній священномученик був висвячений у сан диякона і потім у сан ієрея.
Усе своє пастирське служіння з дня хіротонії і до мученицької кончини отець Євграф звершував в Уфимському Воскресенському кафедральному соборі. До кінця життя тривало також його викладання у стінах Уфимської духовної семінарії.
1900 року отець Євграф був зведений у сан протоієрея і призначений на посаду настоятеля Воскресенського собору.
У Церкві отець Євграф виявив безліч своїх талантів, він був видатним проповідником, брав активну участь у єпархіальному та суспільному житті. Двічі він обирався депутатом духовного відомства до уфимської Міської Думи. Був членом губернського Статистичного комітету, скарбником Православного Місіонерського Товариства, начальником Протироскольницької Місії, членом Східноросійського культурно-просвітницького товариства, головою Уфимської екзаменаційної комісії для кандидатів у священний сан.
Безліч повчань і проповідей було вимовлено їм у Кафедральному соборі та під час місіонерських поїздок по повітах Уфимської єпархії; більше 30 з них опубліковано в Уфимських єпархіальних відомостях. У сім’ї протоієрея Євграфа Єварестова та його дружини Ганни Василівни народилося 15 дітей.
1914 року протоієрей Євграф Єварестов був нагороджений “за службу з цивільного відомства” орденом святого Володимира 3-го ступеня. Це нагородження дало право сім’ї отця Євграфа на спадкове дворянство.
У 1918 р. все уфимське духовенство хлібом-сіллю зустріло Білу Армію, що звільнила влітку місто Уфу від більшовиків. У соборі служилися подячні молебні, молебні про спасіння Батьківщини. При храмах єпархії, у тому числі при Воскресенському соборі було організовано збирання одягу, білизни та коштів для Білої Армії, влаштований лазарет. Матінка Ганна Василівна брала участь у всіх цих працях. За цю діяльність отець Євграф зазнав арешту, з-під якого, ймовірно, був звільнений контрнаступом армії Колчака в березні 1919 р.
Чотири сини батька Євграфа служили в Армії Колчака: двоє пішли добровольцями, двоє були мобілізовані. З Армією Колчака пішли дві дочки батька Євграфа – одна була одружена з прокурором Суду Західної Армії Колчака, друга – одружена з інженером, офіцером при Армії Колчака.
9 червня 1919 р. червоні остаточно взяли Уфу. Отця Євграфа заарештували у своєму будинку 18 листопада 1919 р. червоноармійцями-латишами. Вони вдерлися з чорного ходу і одразу почали обшукувати квартиру. Забрали всі більш-менш цінні речі, нагороди, документи, фотографії і забрали з собою священика.
За звинуваченням у «агітації на користь Колчака» отця Євграфа засудили до розстрілу з конфіскацією майна. У обвинувальному висновку слідчий написав: “… гр. Євграф Єварестов звинувачується 1) як член монархічної організації Михайла Архангела, ця вина його подвоюється бо він піп; 2) як член і засновник агітаційного Просвітнього Товариства течії Колчака, що було певною Урядовою користь Колчака і затемнення Народних мас, які він і без того затемнював як піп, 3) у добровільних пожертв на Народну Армію…; споріднених зв’язках з активними білогвардійцями;6) у хибно злісних показаннях при допиті.Знаходячи Є. Єварестова ворогом Радянської влади, завдала багато шкоди і здатного його приносити, пропоную його розстріляти”.
Вирок був виконаний 7-8-го грудня 1919 р. Священномученика вели на розстріл в одній спідній білизні, босоніж по снігу. Через деякий час заарештували і вдову священика, а дітей взимку у страшний холод вислали в Катав-Іванівський завод.

Знайшли помилку