Священномученик Яков Брилліантов

Місяця листопада на 19-й день

Священномученик Яков Іванович Брилліантов народився 1871 року в селі Нікуліно Московської губернії в сім’ї священнослужителя. Закінчив Московську духовну семінарію. Рукоположившись на священика, служив у Владичному жіночому монастирі Серпухова до закриття храмів обителі 1927 року.

Отець Яков співпрацював із товариством тверезості. Його перу належить акафіст іконі “Невипивана Чаша”. За спогадами сучасників, батюшка вирізнявся м’яким характером, дуже любив дітей.

З 1927 року отець Яков служив у Троїцькій церкві села Лужки Серпуховського повіту, а 1929 року його перевели в Богоявленський храм Коломни.

У 1930 році співробітники коломенського ОДПУ намагалися залучити отця Якова до “співпраці”. Отець Яков погодився, проте розумів цю співпрацю зовсім не так, як чекісти. Він ні за ким не шпигував і ні на кого не доносив.

У грудні 1931 року отця Якова заарештували. Священик заявив слідчому: “Я вважаю, що робота в органах ОДПУ пов’язана з провокаторством і шпигунством, а тому заявляю: допомагати органам ОДПУ відмовляюся, шпигуном і провокатором не буду”. У січні 1932 року священика звільнили.

У березні 1932 року отця Якова знову заарештували. Один священик, який служив також у Коломні, обмовив отця Якова, підписавши свідчення, потрібні слідству. Отця Якова було охарактеризовано як затятого монархіста, незадоволеного радянською владою, який завжди її лаяв. На допиті отець Яков не визнав себе противником радянської влади, проте від співпраці з нею відмовився. У підсумку його засудили до трьох років заслання в Казахстан. Повернувшись із заслання, 1935 року отець Яків оселився в селі Гори Озерського району Московської області і був визначений на служіння в місцеву церкву преподобного Сергія Радонезького.

21 листопада 1937 року священика без санкції прокурора заарештували й ув’язнили в коломенській в’язниці за звинуваченням у контрреволюційній агітації. Через два дні трійка НКВС у Московській області засудила отця Якова до розстрілу. Ієрея Якова Брилліантова розстріляли 2 грудня 1937 року на полігоні Бутове під Москвою, його поховали в загальній безвісній могилі.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських 26 грудня 2003 року постановою Священного Синоду Руської Православної Церкви.