Священномученик Яків Бобирєв, пресвітер

Місяця жовтня на 4-й день

Священномученик Яків Іванович Бобирєв народився 1883 року в селі Букреївка Курської губернії в сім’ї селян. У 1920 році був висвячений на диякона. Наприкінці 1920-х років за невиконання плану хлібозаготівель був засуджений до трьох років висилки з Курської області та змушений був виїхати в село Високе Тверської області. У 1930 році його висвятили на священика до храму села Високого. Отець Яків ревно ставився до служби, за що його любили селяни.
У 1931 році він був заарештований за звинуваченням в антирадянській агітації, проте винним себе не визнав. У 1932 році трійкою при ОДПУ отець Яків був засуджений до п’яти років виправно-трудових таборів. Покарання відбував у Свірських таборах Ленінградської області. Повернувшись з ув’язнення, отець Яків продовжив служити у своєму храмі.
27 вересня 1937 року священика знову заарештували за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та ув’язнили в тюрму в Кашині. Один із лжесвідків показав: “Яків Бобирьов налаштований вороже проти радянської влади, внаслідок чого, безумовно, приховано проводить контрреволюційну діяльність серед колгоспників, що і відбивається на проведених сільськогосподарських роботах у колгоспі”. Слідчий допитав священика, але так і не домігся від нього визнання своєї провини. 15 жовтня 1937 року трійка УНКВС по Калінінській області засудила священика Якова до розстрілу. Священномученик Яків був розстріляний 17 жовтня 1937 року.
Зарахований до лику новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.