Священномученик Віктор Морігеровський, пресвітер

Місяця лютого на 22-й день

Священномученик Віктор народився 17 квітня 1872 року в селі Минеєєво Дмитровського повіту Московської губернії в сім’ї священника Іоанна Морігеровського. Віктор Іванович закінчив 1889 року Заіконоспаське духовне училище, 1896 року – Віфанську Духовну семінарію, 1901 року його висвятили на священника до Миколаївської церкви села Черленково Волоколамського повіту Московської губернії.
Віктор МорігеровськийУ 1931 році отця Віктора заарештували за звинуваченням у відмові від виконання загальнодержавних повинностей і засудили до двох років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Не погодившись з обвинуваченням, він подав касаційну скаргу до суду і був виправданий. У 1933 році влада знову заарештувала священника за звинуваченням у контрреволюційній агітації. Трійка ОДПУ засудила його до трьох років заслання в Казахстан. У червні 1934 року отець Віктор повернувся додому і знову став служити в Миколаївському храмі.
Під час гонінь на Церкву наприкінці тридцятих років влада почала збирати відомості про тих, кого планували заарештувати. 22 січня 1938 року слідчий допитав Петра Павловича Розова, який служив священником у Миколаївській церкві, але 1937 року залишив служіння і пішов працювати в контору “Союзплодовощ”.
Відповідаючи на запитання слідчого, він сказав: “Із фактів контрреволюційної діяльності Віктора Івановича Морігеровського мені відомо таке. 27 грудня 1937 року в будинку Морігеровського був священник із села Поріччя Уваровського району Василь Нікітський; останній хотів вступити священником у село Левкоєве Шаховського району. У розмові з Нікітським про перехід його в Шаховський район Моригеровський сказав: “Радянська влада в нашому районі ніякого життя не дає духовенству. Податками нас, мабуть, не подужали, так почали пачками заарештовувати”.
12 грудня 1937 року в будинку Морігеровського в розмові про арешт за контрреволюційну діяльність деяких священників Шаховського району Морігеровський говорив: “Більшовики зараз, як видно, остаточно озвіріли на духовенство, жодного життя не стало нам від радянської влади. У конституції про релігію пишуть одне, а на ділі роблять інше. Забирають усіх підряд ні за що. Ось і в нашому районі кілька священників пішли страждати. А за що? Абсолютно ні за що забрали”.
19 грудня 1937 року священник Морігеровський у приміщенні черленківської церкви з амвона вірянам читав проповідь і закликав їх усіляко надавати допомогу духовним особам, заарештованим за контрреволюційну діяльність. Морігеровський говорив: “Православні, радянська влада зараз багатьох осіб із вищого духовного звання взяла під варту. Святі отці наші пішли страждати ні за що. Виключно тільки за те, що вони підтримували православну віру, зберігали наші храми. І ми повинні їм надати допомогу і підтримку. Ця допомога дасть можливість зберегти нам православну віру і храми на багато років”.
У січні 1938 року в розмові зі мною про нову конституцію священник Морігеровський сказав: “Зараз усі радіють і хвалять нову конституцію, а що нам дала нова конституція? Нічого хорошого. По приходу як не давали ходити з молебнями, так і зараз не дають. У нову конституцію я не вірю і чекаю ще більшого натиску на духовенство з боку радянської влади, тому що, крім знущань над нами, ми нічого від радянської влади не бачили й не побачимо”.
11 лютого 1938 року було складено довідку на арешт священника, в якій серед інших лжесвідчень було таке: “У травні 1937 року Морігеровський біля церкви вірянам говорив: “Православні, радянська влада зараз вимагає від церкви сплати податку, а коштів таких, які на нас покладено на сплату, церква не має, і ось у мене до вас велике прохання: треба буде організувати збір на допомогу церкві й духовенству, тільки так ми збережемо свою православну віру, не дамо їй гинути від слуг антихриста – більшовиків”.
21 січня 1938 року в приміщенні Черленківської сільради в розмові з громадянином Чухровим про оплату держзобов’язань Морігеровський сказав: “Хоч ви мене і змушуєте під тиском непосильних податків відмовитися від служби, але я на допомогу церкві й для збереження православної віри мобілізую всі сили вірян своєї парафії та буду служити православній вірі до останніх днів свого життя””.
16 лютого 1938 року отця Віктора заарештували й ув’язнили у волоколамській в’язниці.
Разом з отцем Віктором Морігеровським була заарештована староста Миколаївського храму Ірина Олексіївна Смирнова. У довідці, складеній на її арешт, співробітник НКВС написав: “Підтримує тісний зв’язок зі священником Віктором Івановичем Морігеровським. Вони концентрують навколо себе віруючих, організовують збори на допомогу церкві та духовенству.
27 лютого трійка НКВС засудила отця Віктора та Ірину Смирнову до розстрілу. Священника Віктора Морігеровського і старосту храму Ірину Смирнову було розстріляно 7 березня 1938 року, їх поховали в безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.