Священномученик Віктор Каракулін

Місяця травня на 19-й день

Священномученик Віктор народився 29 липня 1887 року в селі Волоконське Суджанського повіту Курської губернії в сім’ї псаломщика Костянтина Никаноровича і його дружини Наталії Григорівни Каракуліних. У 1909 році Віктор закінчив Курську Духовну семінарію і був призначений секретарем редакції “Курських єпархіальних відомостей”. У 1910-1911 роках він був законовчителем Курської Стрілецької другої жіночої школи. У 1910 році Віктор Костянтинович був висвячений у сан диякона до Смоленської церкви в місті Курську і згодом у священика і служив у Троїцькій церкві в місті.
23 липня 1935 року влада заарештувала його разом з архієпископом Курським Онуфрієм та іншими священиками. На слідстві отець Віктор не визнав себе винним і відмовився підписувати лжесвідчення проти себе та інших. Слідчі влаштували очні ставки з лжесвідками, але священик відмовився підтвердити їхні обмови. 8 грудня 1935 року відбулося закрите засідання Спеціальної Колегії Курського обласного суду, виступивши на якому, отець Віктор категорично заявив, що не визнає себе винним: стосунки з архієпископом Онуфрієм він мав не як із главою контрреволюційної організації, а як із правлячим архієреєм, і всі взаємовідносини мали винятково церковний характер, і питання вирішувалися тільки церковні.
9 грудня 1935 року Спеціальна Колегія Курського обласного суду засудила священика до десяти років ув’язнення, і його відправили до Далекосхідного табору в Хабаровський край, де він опинився разом з архієпископом Онуфрієм і єпископом Антонієм. Отець Віктор був слабкого здоров’я, і важка робота в таборі виявилася для нього непосильною. Тяжко захворівши, він помер – 7 травня 1937 року, в п’ятницю Світлої седмиці.