Священномученик Вікентій Смирнов, пресвітер

Місяця листопада на 3-й день

Священномученик Вікентій народився 1881 року в селі Засимені Клинського повіту Московської губернії в сім’ї диякона Михайла Смирнова. Освіту здобув у Духовній семінарії і був висвячений у сан священика. Дітей у них із дружиною Євдокією Іванівною не було. За довгу і бездоганну службу отець Вікентій був зведений у сан протоієрея і в 1930 призначений настоятелем храму в селищі Хімки, неподалік Москви.
26 жовтня 1937 року, в період найжорстокіших переслідувань на Православну Церкву, протоієрей Вікентій був заарештований і ув’язнений у камеру при Красногірському районному відділенні міліції.
Лжесвідки показали про протоієрея Вікентію, ніби він казав, що радянська влада всіх порядних людей знедоліла. Адже духовенство – це цвіт нації, а зараз при владі сидять не розбереш хтось і повертають як їм заманеться. Хоч би як більшовики намагалися знищити віру в Бога, все-таки це їм не вдасться, у мене в церкві завжди народу битком, наша справа не зовсім ще втрачена, і ми повинні зробити так, щоб православна віра не похитнулася. Щоправда, жити стало важко, ну що ж, Бог терпів, і ми терпітимемо в очікуванні майбутнього.
На цьому допити було закінчено. 14 листопада 1937 року трійка НКВС засудила священика до розстрілу. Протоієрей Вікентій Смирнов був розстріляний 16 листопада 1937 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.
Дружині священика Євдокії Іванівні на той час сказали, що її чоловіка засуджено до багаторічного ув’язнення. 19 листопада вона написала начальнику НКВС Берія заяву, в якій просила переглянути «справу» чоловіка: «Я вважаю, що справу його трійка не розбирала, а ухвалювала, а тому я не знаю причини арешту і такого суворого покарання, і сам заарештований навряд чи знає причину настільки тяжкого покарання та поспішної його висилки. Ще раз прошу вас переглянути його справу…» Відповіді на цей лист вона не отримала та й не могла отримати.