Священномученик Василій Крилов пресвітер
День пам'яті (н. ст.)
Місяця травня на 18-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)
Священномученик Василій народився 1906 року в селі Підлипиччя Дмитровського повіту Московської губернії в сім’ї псаломщика Сергія Крилова. Василій закінчив сільську школу, і 1917 року батьки віддали його до Дмитрівського духовного училища. Тут він провчився всього лише рік, оскільки 1918 року училище закрили безбожники, які прийшли до влади.
Оскільки Василій був сином псаломщика, то ні в які інші навчальні заклади його не прийняли. У цей час став тяжко хворіти його батько, і Василій деякий час прислуговував у храмі, допомагаючи йому. У 1923 році батько помер, і вікарій Московської єпархії єпископ Бронницький Іоанн (Васильєвський) направив Василія псаломщиком до храму Казанської ікони Божої Матері в село Марково Бронницького повіту.
22 жовтня 1926 року єпископ Орєхово-Зуєвський Никита (Делекторський) висвятив Василія Сергійовича у сан диякона до Спаської церкви в селі Ведерниці Дмитровського району, але незабаром його перевели до Богоявленської церкви, що в Єлохові, в Москві. У 1929 році диякон Василій був призначений до Вознесенської церкви в селі Раменьє Дмитровського району.
19 лютого 1931 року архієпископ Звенигородський, вікарій Московської єпархії Филип (Гумільовський) висвятив диякона Василія на священника до храму Різдва Христового в селі Різдвяне на Істрі Солнєчногорського району. 4 червня 1931 року отець Василій, як позбавлений виборчих прав за служіння в церкві і як людина, за віком придатна для важких громадських робіт, був узятий на трудовий фронт у тилове ополчення, звідки повернувся тільки 29 червня 1934 року, після чого був направлений священноначаллям до Троїцького храму в селі Рязанці Щолковського району Московської області. Йому виповнилося тоді двадцять вісім років, він служив зі всією ревністю молодого пастиря, для якого нічого не здавалося неможливим, він активно зайнявся наверненням до віри молоді, почасти вже вихованої державою в безбожництві.
Після секретного наказу НКВС про масові арешти отець Василій був заарештований одним із перших у Щолковському районі. Це сталося 16 серпня 1937 року, і відразу ж він був допитаний.
Після закінчення слідства отця Василія відправили до однієї із московських в’язниць, де вже інший слідчий 8 жовтня 1937 року знову допитав його, цікавлячись більше фактами його біографії як священника і тим, чи давно він служить у церкві. З’ясувавши це, слідчий запитав:
— Яку ви вели агітацію проти існуючого ладу?
— Ніякої, — відповів отець Василій.
— У пред’явленому вам обвинуваченні визнаєте себе винним?
— Винним себе не визнаю.
13 жовтня 1937 року трійка НКВС засудила священника до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Священик Василій Крилов помер 31 травня 1942 року в одному із табірних пунктів Північного залізничного виправно-трудового табору, що розташовувався тоді в Комі області.