Священномученик Василій Краснов, пресвітер

Місяця листопада на 7-й день

Василь Тимофійович Краснов народився 1886 року в селі Калинівка Бугурусланського повіту Самарської губернії. Із селянської родини. Після закінчення 4 класів Духовної семінарії служив псаломником у селі Павлівці Бугурусланського повіту. У 1914 році був призваний до армії, воював до січня 1918 року. З вересня по листопад 1919 року служив у Червоній Армії. У 1921 році був висвячений у ієрея.
4 червня 1935 року отця Василя було заарештовано і засуджено до 3 років. 16 грудня прибув до Карагандинського ВТТ, працював сторожем. У сторожці, де він жив, збиралися для спільної молитви ув’язнені-священики. У жовтні 1937 року отець Василій разом з іншими учасниками молитовних зборів був заарештований, звинувачений у тому, що «входив у контрреволюційну групу… брав участь у нелегальних зборах цієї групи, на яких велися контрреволюційні розмови, представляв за особистим почином своє приміщення (сторожку ) для цих зборів». Отець Василій, не заперечуючи факту молитовних зборів, у висунутих звинуваченнях винним себе не визнав. Заарештованих священиків було розстріляно за постановою трійки УНКВС по Карагандинській області від 20 листопада 1937 року та поховано у спільній невідомій могилі. Священика Василя Краснова прославлено Архієрейським ювілейним Собором РПЦ 2000 року.