...
Священномученик Василь Крилов, пресвітер p1e45qaf5d1qfp1kpu110r1v8u1u863
Житія святих,  Травень

Священномученик Василь Крилов, пресвітер

Місяця травня на 18-й день

Священномученик Василь народився 1906 року в селі Підлипиччя Дмитровського повіту Московської губернії в сім’ї псаломщика Сергія Крилова. Василь закінчив сільську школу, і 1917 року батьки віддали його в Дмитрівське духовне училище. Тут він провчився всього лише рік, оскільки 1918 року училище закрили безбожники, які прийшли до влади. Оскільки Василь був сином псаломщика, то ні в які інші навчальні заклади його не прийняли. У цей час став тяжко хворіти його батько, і Василь деякий час прислуговував у храмі, допомагаючи батькові. У 1923 році батько помер, і вікарій Московської єпархії єпископ Бронницький Іоанн (Василівський) направив Василя псаломщиком до храму Казанської ікони Божої Матері в село Маркове Бронницького повіту.
22 жовтня 1926 року єпископ Оріхово-Зуєвський Микита (Делекторський) висвятив Василя Сергійовича у сан диякона до Спаської церкви в селі Ведерніци Дмитровського району, і незабаром його перевели в Богоявленську церкву, що в Єлохові, в Москві. У 1929 році диякона Василя було визначено у Вознесенську церкву в селі Раменье Дмитровського району.
19 лютого 1931 року архієпископ Звенигородський, вікарій Московської єпархії Пилип (Гумілевський) висвятив диякона Василя на священика до храму Різдва Христового в селі Різдвяне на Істрі Сонячногірського району. 4 червня 1931 року отець Василь, як позбавлений виборчих прав за його служіння в церкві і як людина за віком придатна для важких громадських робіт, був узятий на трудовий фронт у тилове ополчення, звідки він повернувся тільки 29 червня 1934 року і був направлений священноначаллям служити до Троїцького храму в селі Рязанці Щолковського району Московської області. Йому виповнилося тоді двадцять вісім років, він служив з усіма ревнощами молодого пастиря, для якого нічого не здавалося неможливим, він активно зайнявся наверненням до віри молоді, частиною вже вихованої державою в безбожництві.
Після секретного наказу НКВС про масові арешти, отець Василь був заарештований одним із перших у Щолковському районі – 16 серпня 1937 року і відразу ж допитаний.
– У пред’явленому обвинуваченні винним себе визнаєте? – запитав його слідчий.
– У пред’явленому обвинуваченні винним себе не визнаю. Ніколи ніде контрреволюційною діяльністю не займався.
– Я зачитаю вам низку витягів зі свідчень свідків про вашу контрреволюційну діяльність.
І слідчий, зачитавши свідчення лжесвідків, знову запитав:
– Чи визнаєте себе винним і чи підтверджуєте показання свідків?
– Зачитані мені витяги зі свідчень свідків я не підтверджую, категорично заперечую і винним себе не визнаю, тому що ніколи ніде антирадянських провокативних розмов і настроїв я не висловлював, – відповів отець Василь.
23 вересня слідчий перед закінченням слідства знову допитав священика.
– Що ви можете показати додатково у своїй справі? – запитав він.
– Доповнити нічого не можу, усі свідчення про мене свідків вважаю брехнею.
– Які у вас будуть клопотання у справі?
– Жодних клопотань у справі я не маю.
На цьому слідство було закінчено, і отця Василя відправили в одну з московських в’язниць, де вже інший слідчий 8 жовтня 1937 року знову допитав його, цікавлячись більше фактами його біографії як священика і чи давно він служить у церкві. З’ясувавши це, слідчий запитав:
– Яку ви вели агітацію проти існуючого ладу?
– Жодної, – відповів отець Василь.
– У пред’явленому вам обвинуваченні визнаєте себе винним?
– Винним себе не визнаю.
13 жовтня 1937 року трійка НКВС засудила священика до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Священик Василь Крилов помер 31 травня 1942 року в одному з табірних пунктів Севжелдорлагу, що розташовувався тоді в Комі області.

Знайшли помилку