Священномученик Сергій Соловйов

Місяця лютого на 4-й день

Священномученик Сергій народився 26 вересня 1883 року в селі Шубино Бронницького повіту Московської губернії в сім’ї священика Михайла Костянтиновича та його дружини Катерини Дмитрівни Соловйових; у них було десять осіб дітей, і всі сини в різні роки закінчили Московську Духовну семінарію. Священик Михайло Соловйов був висвячений до Успенського храму в селі Шубино 1876 року і прослужив тут усе життя. Успенську церкву було збудовано 1794 року ретельністю і коштом селян. Працями отця Михайла храм було розписано і в бічних приділах зведено іконостаси. Головною святинею храму була чудотворна ікона Божої Матері “Плакуча”, яка прославилася зціленнями під час епідемії холери 1848 року. Відтоді щорічно 14 червня в храмі стало відбуватися всенічне бдіння і наступного дня Божественна літургія з хресним ходом і водосвяттям. У храмі були особливо шановані ікони Спаса Оплечного і святителя Феодосія Чернігівського. В іконі святителя Феодосія була частина його ризи і стрічки, на якій несли його труну. У 1893 році отець Михайло був призначений благочинним Бронницького повіту.
У 1894 році його син Сергій вступив до Донського духовного училища, яке закінчив 1899 року; 1906 року він закінчив Московську Духовну семінарію і був призначений учителем до двокласної школи при Миколо-Угреському монастирі, одночасно будучи законовчителем братії того ж монастиря. Незабаром Сергій Михайлович одружився, і в них із дружиною народилася дочка.
26 серпня 1910 року митрополит Московський Володимир (Богоявленський) визначив Сергія Михайловича на священика до Успенської церкви в село Шубино, а 17 жовтня того ж року єпископ Трифон (Туркестанов) висвятив його на священика. В Успенському храмі отець Сергій прослужив усе своє життя. До початку гонінь від безбожників він викладав у церковнопарафіяльній і земській школах.