Священномученик Сергій Покровський, пресвітер

Місяця жовтня на 19-й день

Священномученик Сергій Миколайович Покровський народився 1880 року в селі Буринове Калузької губернії в сім’ї псаломщика. Закінчив Калузьку духовну семінарію і служив учителем у селі Коренево Жиздринського повіту. У 1905 році він вступив до партії есерів і почав активну пропаганду: поширював есерівську літературу, влаштовував бесіди і просвітницькі вистави. 1907 року Сергія Миколайовича висвятили на священника до храму села Касьяново Козельського повіту Калузької губернії. Він вийшов із партії есерів і присвятив життя служінню Богу.

Незабаром його перевели в село Нікітське Мединського повіту Калузької губернії і звели в сан протоієрея. Під час гонінь на Церкву отця Сергія стали примушувати відмовитися від сану, натомість обіцяючи зберегти життя, але він не погодився.

15 серпня 1937 року протоієрея Сергія заарештували і помістили до в’язниці в місті Мединь. Звинувачували його в контрреволюційній діяльності та антиколгоспній агітації, колишнє членство в партії есерів ускладнювало становище.

Незважаючи на небезпеку бути звинуваченими у співчутті “ворогу”, парафіяни, які полюбили отця Сергія, допомагали його дітям-сиротам. Вони приносили їм продукти, найчастіше потайки, вночі, рятуючи від голодної смерті.

Трійка НКВС засудила отця Сергія до розстрілу. Протоієрей Сергій Покровський розстріляний 1 листопада 1937 року і похований у безвісній могилі.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських 6 жовтня 2001 року ухвалою Священного Синоду Руської Православної Церкви.