Священномученик Сергій Константинов

Місяця листопада на 14-й день

Священномученик Сергій Константинов народився 1877 року в селі Рогачово Московської губернії в сім’ї священика. Закінчив Віфанську духовну семінарію. У 1906 році одружився, у шлюбі у них із матінкою народилося десять дітей.

У 1906 році був висвячений на священика до храму Воскресіння Христового в селі Воскресенському Московської губернії. У 1911 році переведений до Троїцького храму в місті Яхромі. Зведений у сан протоієрея. За спогадами сучасників, він був людиною суворою, але справедливою.

З початком гонінь на Церкву у священика відібрали будинок, що для великої родини стало серйозним випробуванням. Жила сім’я протоієрея Сергія вкрай бідно.

У 1930 році Троїцький храм було закрито, і отець Сергій був призначений настоятелем Вознесенської церкви в місті Кімри.

13 листопада 1937 року його заарештували за звинуваченням в “антирадянській агітації”. На допиті отець Сергій винним себе не визнав. Тоді “чергові свідки” підписали необхідні слідству лжесвідчення. Протоієрея Сергія засудили до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі.

Після перебування в кількох таборах і в’язницях у 1940 році отець Сергій написав листа начальнику НКВС Берії, в якому просив провести додаткове розслідування всіх обставин, пов’язаних із його обвинуваченням і вироком. Справу було дорозслідувано, проте вирок було залишено в силі.

Незабаром після цього отця Сергія відправили до концтабору, розташованого в Ніловій пустелі на острові Селігер, а у вересні 1941 року його перевели до виправно-трудової колонії, розташованої на околиці міста Коврова Володимирської області.

Помер священномученик 26 листопада 1941 року від непосильної праці й голоду і був похований на табірному цвинтарі неподалік від села Сергієцеве Ковровського району.

Зарахований до лику новомучеників і сповідників Руських 17 липня 2001 року визначенням Священного Синоду Руської Православної Церкви.