Житія святих,  Жовтень

Священномученик Петро Нікотін, мученики Віктор Фролов, Іоанн Рибін, Єлизавета Куранова і Микола Кузьмін

Місяця жовтня на 8-й день

Священномученик Петро (Петро Федорович Нікотін) народився 5 жовтня 1889 року в селі Болхуни Єнотаєвського повіту Астраханської губернії. Закінчивши семінарію, Петро Нікотін вступив до Казанської Духовної академії і незабаром був висвячений на священика. У 1919 році отець Петро закінчив академію. У країні йшла громадянська війна, і отця Петра призвали в тилове ополчення Червоної армії, в якій він служив до 1920 року.
З 1920 по 1924 рік отець Петро тричі зазнавав короткочасних арештів. Деякий час він служив священиком у містах Царицині та Астрахані, а потім переїхав до Москви, де служив у різних храмах.
Отець Петро шанувався вірянами за ревне виконання пастирських обов’язків. Особливо його любила молодь, з якою він розмовляв на церковні теми після богослужінь. Кілька черниць із закритих московських монастирів – Кремлівського Вознесенського та Іванівського на Солянці – опікувалися під його духовним керівництвом.
У липні 1936 року в НКВС почали збирати відомості про отця Петра Нікотіна та інших вірян, які активно відвідують храм преподобного Сергія на Рогозькій Заставі.
У 1937 році почалося найнещадніше гоніння на Руську Православну Церкву. Повсюдно йшли арешти духовенства і мирян. 20 серпня 1937 року отець Петро був заарештований і поміщений під варту в Бутирську в’язницю в Москві.
випадків зцілень не було.
Разом з отцем Петром був заарештований сторож Сергіївського храму. Під час допитів слідчий попросив його охарактеризувати з політичної точки зору отця Петра.
Були допитані як свідки священнослужителі, які служили з отцем Петром і добре його знали. Проявивши малодушність, вони обмовили його. Разом із протоієреєм Петром Нікотіним було заарештовано мирян Віктора Фролова, Івана Рибіна, Єлизавету Куранову та Миколу Кузьміна.

Мученик Віктор народився 1913 року в місті Москві в сім’ї робітника Василя Фролова. Працював бухгалтером на заводі. До 1929 року навчався, а потім влаштувався на роботу за наймом.
Перший раз Віктор Фролов був заарештований 1934 року разом зі своїм другом на квартирі архімандритом Олексієм (Патрікеєвим). Просидівши чотири години в міліції, їх допитали про причини відвідування отця Олексія і відпустили. Під дахом свого будинку він давав притулок ченцям, мандрівникам, які втекли із заслання, і вірянам, які проживають нелегально в Москві. Віктора Фролова заарештували 27 серпня 1937 року і ув’язнили в Бутирській в’язниці в Москві.

Мученик Іоанн народився 1 квітня 1898 року в селі Чорна Грязь Богородського повіту Московської губернії в сім’ї селянина Миколи Рибіна. У 1917 році служив рядовим у Царській армії, а в 1920 році чотири місяці рядовим у Червоній армії. Перед арештом Іван Миколайович проживав у церковній сторожці при храмі святих апостолів Петра і Павла в Лефортові, де він працював двірником і опалювачем. Іван Рибін був заарештований 21 серпня 1937 року і ув’язнений у Бутирську в’язницю в Москві.

Мучениця Єлизавета (Єлизавета Вікторівна Куранова) народилася 1877 року в місті Москві. Виховувалася вона в дитячому будинку. Вийшла заміж. У 1930 році чоловіка Єлизавети Вікторівни, який працював на заводі, звинуватили у шкідництві і за вироком трійки ОДПУ розстріляли. Будинок, де вони проживали, було конфісковано і вона, як адміністративно вислана, змушена була покинути Москву й оселитися в підмосковному місті Звенигороді. Єлизавета Куранова була заарештована 9 вересня 1937 року і ув’язнена в Бутирську в’язницю в Москві.

Мученик Микола (Микола Васильович Кузьмін) народився 10 жовтня 1899 року в місті Москві. Батько його був завідувачем єпархіальної свічкової крамниці. У 1917 році Микола закінчив комерційне училище і в 1918 році був призваний на службу в Червону армію. Служив до 1921 року в головному артуправлінні діловодом. З 1921 до 1929 року працював у морському науковому інституті як завідувач господарства, а також брав участь в експедиціях як науково-технічний співробітник. У 1929 році сильно захворів і до 1932 року ніде не працював. У 1933 році влаштувався агентом постачання у військовий радгосп. У 1935 році Микола Кузьмін переїхав до Москви, де влаштувався співаком хору Сергіївського храму на Рогозькій Заставі. Миколу Кузьміна заарештували 29 вересня 1937 року і ув’язнили в Бутирській в’язниці в Москві.
17 жовтня 1937 року трійка НКВС засудила заарештованих до розстрілу.
Протоієрея Петра Нікотіна і мирян Віктора Фролова, Іоанна Рибіна, Єлизавету Куранову було розстріляно на полігоні Бутово під Москвою 21 жовтня 1937 року, а Миколу Кузьміна – 31 жовтня 1937 року. Усіх їх поховано в безвісній спільній могилі.

Знайшли помилку