Місяця лютого на 21-й день.

Священномученик Павло народився 1878 року в Москві в сім’ї диякона Павла Широкогорова. У 1900 році він закінчив Московську Духовну семінарію і служив учителем у Москві.
У 1908 році його призначили псаломщиком в один із московських храмів, 1918 року – висвятили на диякона, і він служив до арешту в храмі святих апостолів Петра і Павла в Москві. У 1935 році він оселився в селищі Дєдєнєво Дмитровського району, де на той час мешкала його сестра з сім’єю, а служити їздив до Москви.
Диякона Павла заарештували в ніч із 26 на 27 листопада 1937 року, ув’язнили в Таганській в’язниці в Москві й одразу ж допитали. Слідчий, з’ясувавши як довго диякон служив святій Церкві, заявив:
– Ви серед населення ведете антирадянську агітацію, дайте з цього питання свідчення.
– Антирадянської агітації серед населення я не веду, – відповів диякон Павло.
– Чи визнаєте ви себе винним за суттю пред’явленого вам обвинувачення?
– Ні, винним я себе не визнаю, оскільки антирадянської агітації я не вів.
Наступного дня було допитано чергових свідків, і на цьому слідство було закінчено. 3 грудня 1937 року трійка НКВС засудила диякона Павла до десяти років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Диякон Павло Широкогоров помер в ув’язненні 6 березня 1938 року і був похований у невідомій могилі.