Священномученик Павло Косминков, пресвітер

Місяця лютого на 17-й день

Протоієрей Павло народився 1875 року в селі Новинки Серпуховського повіту в сім’ї священника Василя Косминкова. Після закінчення Московської семінарії був висвячений на священника, і з 1900 року служив у Покровській церкві в селі Лисцеве Коломенського повіту. Після революції отець Павло був зведений у сан протоієрея і призначений благочинним.

25 листопада 1929 року отця Павла вперше заарештували і помістили в коломенську в’язницю. 5 грудня йому висунули обвинувачення в тому, що “він відкрито з амвона виголошував контрреволюційні проповіді… Перебуваючи в близьких стосунках із колишнім єпископом Феодосієм, надавав йому матеріальну підтримку і за його сприяння вів контрреволюційну діяльність”. На цьому документі отець Павло написав: “З єпископом Феодосієм перебував в офіційних стосунках, проповіді виголошував лише тільки щодо істин віри без контрреволюційних цілей”.

3 лютого 1930 року колегія ОДПУ засудила протоієрея Павла Косминкова до ув’язнення у виправно-трудовий табір на три роки. Звідти батюшка повернувся до Покровської церкви в Лисцеві. За старанне служіння в 1933 році нагороджений палицею. У липні 1934 року отця Павла призначили до храму святителя Миколая в селі Столпово Зарайського району.

15 листопада 1937 року постанову про арешт затвердив начальник управління НКВС у Московській області Якубович. У ніч із 16 на 17 листопада в будинок до отця Павла прийшли співробітники НКВС, пред’явили ордер на обшук і арешт. Перевернувши весь будинок, вони вилучили дароносицю, а отця Павла доправили в коломенську в’язницю, де його було допитано. “Винним себе в антирадянській і контрреволюційній діяльності не визнаю” – була відповідь.

25 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Павла до десяти років ув’язнення в ВТТ. Перебуваючи в ув’язненні, протоієрей Павло Косминков помер від непосильних умов утримання 2 березня 1938 року і був похований у безвісній могилі.