Священномученик Олексій Сперанський

Місяця листопада на 27-й день

Священномученик Олексій Олександрович Сперанський народився 1881 року в селі Минеєєво Дмитровського повіту Московської губернії в сім’ї священика. Закінчив Віфанську духовну семінарію і служив учителем. З 1902 року служив псаломщиком у храмі Бориса і Гліба села Зюзіно Московського повіту Московської губернії, з 1909 року – в Москві, в Богородице-Різдвяному храмі при ремісничій богадільні. 1917 року Олексія Олександровича було висвячено на священика до Успенського храму села Богослово Богородського повіту, де в той час служив його літній батько, протоієрей Олександр Сперанський.

У 1929 році отець Олексій був судимий і засуджений до штрафу в 100 рублів. У 1930 році заарештовувався ОГПУ за “валюту”.

Отець Олексій за радянських часів, щоб не потрапити під звинувачення в дармоїдстві, поєднував служіння в Церкві з роботою в кузні: кував коней, робив деталі для техніки і начиння для односельців. Коли до нього приходили і просили охрестити, повінчати або відспівати, батюшка знімав робочий фартух і йшов на требу.

Наприкінці листопада 1937 року отця Олексія заарештували за те, що він “систематично проводив антирадянську агітацію і виголошував проповіді контрреволюційного характеру”. “Антирадянською агітацією” визнали слова отця Олексія, що проходив повз колгоспне поле, де прибирали картоплю, про те, що добре було б зачекати з прибиранням, щоб картопля була крупнішою, та його висловлювання: “Православні, треба зміцнювати віру в Бога, самим частіше відвідувати храм Божий та інших, що піддалися поганому впливу, залучати до церкви”. Батюшка винним себе не визнав. Трійкою УНКВС він був засуджений до розстрілу і страчений 10 грудня 1937 року в Бутові. Родичам повідомили, що його засуджено на 10 років без права листування.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.