Священномученик Олексій народився 9 вересня 1884 року в селі Урей Краснослобідського повіту Пензенської губернії в сім’ї селянина Іллі Княжеського. Після закінчення 1909 року Нижегородської Духовної семінарії його висвятили на священика, і він служив у храмі в селі Оріхове Глуховської волості Арзамаського повіту Нижегородської губернії.
У 1929 році за свою активну церковну діяльність отець Олексій був звинувачений у “порушенні правил про відокремлення Церкви від держави” і за статтею 125-ю – “привласнення собі релігійними або церковними організаціями адміністративних, судових чи інших публічно-правових функцій та прав юридичних осіб” – засуджений до штрафу в триста рублів, а в 1930 році за несплату податків – до конфіскації майна і трьох років вислання за межі Нижегородського краю.
У 1931 році отець Олексій оселився в селі Великий Двір Талдомського району Московської області і став служити в сільській церкві. Він і тут, як і в Нижегородському краї, сповна проявив свої таланти та свою ревність у служінні Богу і Церкві.
Викликані 1938 року слідчими свідки показали про священика, що він одразу ж після приїзду в село повів посилену роботу, закликаючи людей до віри в Бога. До приїзду отця Олексія вірян у селі та навколишніх селах було незначна кількість, більшість жителів храм не відвідувала. Внаслідок діяльності священика кількість віруючих зросла в кілька разів. До храму стали ходити люди з інших селищ, які раніше ніколи не відвідували церкви. До приїзду в село отця Олексія місцеві жителі майже не вінчалися в храмі, а тепер і місцеві стали вінчатися, і приїжджали вінчатися люди з інших місць. Стало приїжджати багато людей, щоб хрестити дітей. У день 25-річчя Жовтневої революції в селі було призначено з ранку проведення мітингу, про що було сповіщено населення сусідніх сіл. Священик оголосив на цей день службу в церкві, і більшість людей пішла до храму. У момент збору на мітинг стало дуже помітно, що до церкви народу йде більше, ніж на мітинг. До того ж цього дня в храмі відбулося ще й вінчання пари, яка приїхала з Москви і раніше жила в цьому селі. І жителі, і особливо молодь, замість того щоб іти на мітинг, пішли дивитися вінчання. Оскільки багато хто став приїжджати вінчатися і хреститися з інших місць, то і серед місцевих жителів стали частішати випадки хрещення дітей і вінчань.Летом 1937 года священник во время уборки урожая организовал религиозное празднование, которое длилось два дня. Причем во время праздника священник сказал: “Раньше праздновали в рабочее время и все успевали убирать. Нам и сейчас надо придерживаться религиозных праздников, потому что от этого зависит благополучие в жизни человека”.
Один из допрошенных свидетелей показал, что слышал разговор двух женщин, вышедших из церкви, когда одна сказала другой, что священник прекрасно служил, и особенно понравилась его проповедь, где он призывал православных к вере, чтобы они соблюдали церковные праздники и ходили в церковь, а также воздерживались от работы в колхозе во время религиозных праздников.
Отца Алексия арестовали 26 января 1938 года и заключили в Бутырскую тюрьму в Москве. На следующий день следователь допросил его.
– Показаниями свидетелей вы уличаетесь в том, что в церкви среди верующих вы произносили проповеди контрреволюционного содержания. Вы признаете себя в этом виновным? – спросил следователь.
– Не признаю, – ответил отец Алексей.
– Вы следствию даете ложные показания, и следствие требует от вас правдивых показаний и признаний в предъявленном вам обвинении.
– Свои показания я считаю правильными и виновным себя в предъявленном мне обвинении не признаю, – ответил священник.
В тот же день следствие было окончено, и 8 февраля тройка НКВД приговорила отца Алексия к расстрелу. Священник Алексий Княжеский был расстрелян 17 февраля 1938 года и похоронен в безвестной братской могиле на полигоне Бутово под Москвой.