Священномученик Олександр Соловйов, пресвітер

Місяця жовтня на 23-й день

Священномученик Олександр Іванович Соловйов народився 1893 року в селі Богородському Коломенського повіту Московської губернії в сім’ї священника. Закінчивши два класи Московської духовної семінарії, служив псаломщиком.

У 1921 році був висвячений на священника до Богородице-Казанського храму села Королівка Мелекеського повіту Самарської губернії. З 1924 року служив у Преображенській церкві села Сляднево Волоколамського району Московської області. Парафіянам він запам’ятався як суворий, але справедливий пастир.

Через суворі життєві умови отець Олександр із сім’єю переживали крайню скруту і поневіряння. Змушені були ходити до лісу збирати гриби та заготовляти вербове коріння, яке потім міняли на хліб. Дітей священника, на відміну від дітей колгоспників, у школі не годували і, бувало, вони плакали від голоду.

У 1936 році храм у селі було закрито, і тільки завдяки клопотам отця Олександра 1937 року богослужіння в церкві відновилися. Це стало великою відрадою для священника і парафіян.

У жовтні 1937 року отця Олександра заарештували й ув’язнили в місті Волоколамську. Знайшлися недоброзичливці, які свідчили про те, що отець Олександр нібито налаштований проти радянської влади. Священнику закидали антирадянську агітацію. Однак на допиті отець Олександр відкинув усі звинувачення. 3 листопада 1937 року трійкою НКВС отець Олександр був засуджений до розстрілу. Розстріляний 5 листопада 1937 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.

Зарахований до лику новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.