Священномученик Олександр Андрєєв, пресвітер

Місяця жовтня на  22-й день

Священномученик Олександр Олександрович Андрєєв народився 1901 року в Москві в благочестивій родині прикажчика пивоварного заводу. Закінчив Московське міщанське училище і був призваний до лав Червоної армії, де з 1918 до 1919 року служив писарем в евакуаційному госпіталі. Після закінчення військової служби Олександр вступив до Московського Вознесенського монастиря, де його примітив архієпископ Уральський і Миколаївський Тихон (Оболенський) і забрав до себе в єпархію.

У 1921 році Олександра Олександровича висвятили в сан диякона, а потім у священника. Побажав поєднати священство з обітницею безшлюбності. У 1922 році його було визначено до Воскресенської церкви в Кадашах, а 1924 року призначено настоятелем Софійської церкви на Софійській набережній у Москві, де з парафіянок заснував сестринство. У 1929 році храм закрили і в ньому розмістився “Союз безбожників”.

25 березня 1929 року отця Олександра заарештували за звинуваченням в антирадянській агітації та організації нелегального сестринства і засудили до трьох років висилки в Казахстан. Після закінчення заслання був позбавлений права проживання в Москві й оселився в Рязані, де його призначили другим священником Скорбященської цвинтарної церкви. Після зведення в сан протоієрея батюшка був призначений її настоятелем.

Знову заарештований отець Олександр був у січні 1936 року і утримувався під вартою в Таганській в’язниці Москви. На допитах нікого не обмовив. Був засуджений до п’яти років ув’язнення у виправно-трудових таборах Західно-Сибірського краю.

У вересні 1937 року в Сусловському відділенні Сиблагу було порушено справу про “контрреволюційну групу” під керівництвом ув’язненого архієпископа Углицького Серафима (Самойловича), у провину якій закидалися саботаж робіт, контрреволюційна і релігійна пропаганда. Отець Олександр був засуджений до розстрілу. Розстріляний у Сусловському відділенні Сиблагу 4 листопада 1937 року.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Російських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.