Священномученик Олександр Орлов

Місяця жовтня на 20-й день

Священномученик Олександр народився 1875 року в селі Талицький Чамлик Тамбовської губернії. Його отець, священник Леонід Орлов, виховав у сині любов до Церкви Христової та тверду віру. Олександр, який з дитинства обрав духовний шлях, вступив до Тамбовської Духовної семінарії, яку закінчив у 1897 році. Незабаром його висвятили в сан диякона, а 1903 року — в ієрея. Під час гонінь на Церкву отець Олександр двічі зазнав арешту і провів у в’язниці кілька місяців. Попри погрози на свою адресу, він не залишив обраного шляху, продовжуючи служити Господу. 8 серпня 1935 року священника знову заарештували. Почалися виснажливі допити, на яких від сповідника не вдалося домогтися жодних зізнань. 14 грудня священника було засуджено на 5 років позбавлення волі в Карагандинському виправно-трудовому таборі. Перебуваючи у відрядженні у 1936 році на ділянці Тартаул, кілька священнослужителів виклали з каменів зображення храму, вівтаря, хрестів, ікон на березі річки Чурбай-Нура і звершували тут богослужіння та молебні. Серед них був і отець Олександр Орлов. Дізнавшись про це, влада розпочала нову справу за звинуваченням у «контрреволюційній діяльності». На допитах священники трималися твердо, провини своєї не визнали і свідчень на інших не дали. У жовтні 1937 року отця Олександра та інших священнослужителів, які проходили разом з ним у цій справі, засудили до страти. 2 листопада доблесні воїни Христової віри були розстріляні.
Священномученик Олександр Орлов канонізовано Ювілейним Архієрейським Собором Руської Православної Церкви у серпні 2000 року.