Священномученик Миколай Садовський пресвітер

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 19-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне) / місяця травня на 19-й день — Собор новомучеників і сповідників Бєлгородських / липня на 19-й день — Собор Курських святих / вересня на 4-й день — Собор Воронезьких святих / вересня на 10-й день — Собор Липецьких святих

Священномученик Миколай народився 30 жовтня 1894 року в селі Водоп’яново Воронезької губернії в сім’ї священника Олександра Садовського. Після закінчення Воронезької Духовної семінарії Миколай в 1917 році був висвячений на священника і служив у храмі в селі Водоп’яново.

Почалася доба гонінь на Православну Церкву. Влітку 1935 року голова районного виконавчого комітету запропонував православній громаді зробити ремонт храму, і отець Миколай запросив робітників, які й приступили до ремонту. Через три дні після початку робіт до церкви увірвався розлючений начальник місцевого НКВС і прогнав робітників. Отець Миколай змушений був іти до начальника районного виконавчого комітету і просити, щоб він послав комісію для складання офіційного документа про необхідність проведення ремонтних робіт і щоб у цій комісії був і представник від комітету. 16 червня до храму з’явилися члени комісії в складі трьох осіб, але серед них не було представника РІКу, і священник їм заявив, що не визнає цієї комісії, та в серцях вилаяв голову РІКу.

25 липня 1935 року отця Миколая заарештували й ув’язнили в липецькій в’язниці. Крім випадку з комісією, йому пригадали під час слідства й те, що 8 квітня 1935 року він зайшов до жителя села, у якого в цей час перебував командир Червоної армії, що запитав священника, чи є Бог. Отець Миколай відповів, що Бог є; той став сперечатися, розмова перейшла на сучасне становище Церкви, і священник почав перераховувати несправедливості, котрі чинить радянська влада, про що командир згодом доніс до НКВС.

Матеріали справи передали на розгляд Спеціальної Колегії Воронезького обласного суду, і отця Миколая перевели із липецької в’язниці до воронезької; 23 жовтня 1935 року відбулося закрите засідання суду. Суд засудив священника до восьми років ув’язнення. Перший час він перебував у воронезькій в’язниці, а потім його заслали до виправно-трудового табору в Хабаровський край.

У лютому 1938 року він був заарештований у Далекосхідному виправно-трудовому таборі й був обвинувачений за “Справою архієпископа Онуфрія (Гагалюка) та ін. Благовєщенськ, 1938 р.”. Винним себе не визнав.

Того ж року трійка при Управлінні НКВС у Хабаровському краї засудила отця Миколая до розстрілу. Священномученика було страчено 1 червня 1938 року у вʼязниці міста Благовєщенськ і поховано в спільній безвісній могилі.

У 1992 році священник був реабілітований прокуратурою Липецької області. У 2000 році був прославлений у лику святих новомучеників і сповідників Церкви Руської.