Священномученик Миколай, пресвитер

Місяця жовтня на 22-й день

Священномученик Миколай Богословський народився 3 травня 1875 року в селі Паяниці Петрозаводського повіту Олонецької губернії у сім’ї священика Іоанна Богословського. Після закінчення Казанської Духовної семінарії в 1897 році він був висвячений на священика і служив до 1918 року, коли вступив до Казанської Духовної академії, яку на той час, незважаючи на гоніння, зумів зберегти її ректор, єпископ Анатолій (Грисюк).
1921 року о. Микола закінчив академію, але служити у храмі став лише з 1925 року – надштатним священиком Свято-Духівського кафедрального собору у Петрозаводську. 1926 року отець Миколай був зведений у сан протоієрея, 30 жовтня 1929 року затверджений штатним священиком собору. В цьому ж році. храм закрили, і все його духовенство перейшло служити до церкви в ім’я великомучениці Катерини. Тут отець Миколай прослужив до 1937 року, коли було заарештовано все духовенство храму. Священиків звинувачували у створенні контрреволюційної групи церковників. Протоієрея Миколу забрали 31 серпня та ув’язнили у Петрозаводську.
Допити почалися відразу після арешту і тривали протягом двох місяців. Тільки Богові відомо, що довелося пережити в умовах неволі і мук протоієрею Миколі, але він не підписав жодного з тих протоколів слідства, в яких слідчий вимагав визнання у висунутих проти нього звинуваченнях у контрреволюційній діяльності. “Учасником контрреволюційної організації я не є і про існування такої організації мені нічого невідомо”, – заявив отець Миколай. 2 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Миколу до розстрілу. Протоієрей Микола Богословський був розстріляний 4 листопада 1937 р. і похований у спільній невідомій могилі в передмісті Петрозаводська.