Священномученик Миколай Богословський, пресвітер

Місяця жовтня на 22-й день

Священномученик Миколай Богословський народився 3 травня 1875 року в селі Паяниці Петрозаводського повіту Олонецької губернії у сім’ї священника Іоанна Богословського. Після закінчення Казанської Духовної семінарії в 1897 році він був висвячений на священника і служив до 1918 року, коли вступив до Казанської Духовної академії, яку на  той час, незважаючи на гоніння, зумів зберегти її ректор, єпископ Анатолій (Грисюк).
1921 року о. Микола закінчив академію, але служити у храмі став лише з 1925 року – надштатним священником Свято-Духівського кафедрального собору у Петрозаводську. 1926 року отець Миколай був зведений у сан протоієрея, 30 жовтня 1929 року затверджений штатним священником собору. В цьому ж році храм закрили і все його духовенство перейшло служити до церкви в ім’я великомучениці Катерини. Тут отець Миколай прослужив до 1937 року, коли було заарештовано все духовенство храму. Священників звинувачували у створенні контрреволюційної групи церковників. Протоієрея Миколу забрали 31 серпня та ув’язнили у Петрозаводську.
Допити почалися відразу після арешту і тривали протягом двох місяців. Тільки Богові відомо, що довелося пережити в умовах неволі і муках протоієрею Миколі, але він не підписав жодного з тих протоколів слідства, в яких слідчий вимагав визнання у висунутих проти нього звинуваченнях у контрреволюційній діяльності. “Учасником контрреволюційної організації я не є і про існування такої організації мені нічого невідомо”, – заявив отець Миколай. 2 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Миколу до розстрілу. Протоієрей Микола Богословський був розстріляний 4 листопада 1937 р. і похований у спільній невідомій могилі в передмісті Петрозаводська.