Священномученик Миколай П’ятницький, пресвітер

Місяця листопада на 3-й день

Священномученик Миколай народився 3 березня 1884 року у місті Лодейне Поле Санкт-Петербурзької губернії у сім’ї псаломщика Алексія П’ятницького. Після закінчення духовного училища він вступив служити псаломщиком до храму у селі Кривий Пояс. У 1910 році його перевели до храму в селі Кривандино Єгор’євського повіту Рязанської губернії.
У 1913 році Микола Олексійович був висвячений у сан священника до одного з храмів у місті Тюмені. У 1919 році Тюмень була зайнята військами Колчака, разом з якими за загального відступу білих отець Микола дійшов до Томська. Коли стало очевидно, що білий рух буде розгромлено, він вирішив не йти разом із білими за кордон і повернувся до Тюмені на колишнє місце служіння. 1921 року священник був переведений в один із храмів міста Ялуторівська Тюменської області і служив тут до 1931 року.
1931 року Тюменське ОГПУ заарештувало священника, і близько пів року він перебував у тюремному ув’язненні. Після звільнення він переїхав до Московської області і служив у храмі села Микольський Погост.
29 жовтня 1937 року отця Миколу було заарештовано за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та поширенні провокаційних чуток про радянську владу і ув’язнено в Таганську в’язницю в Москві. Усі звинувачення священник відкинув.
14 листопада трійка НКВС засудила його до розстрілу. Священника Миколу П’ятницького розстріляли 16 листопада 1937 року і поховали у невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.