Священномученик Миколай Кулигін, пресвітер

Місяця жовтня на 1-й день

Священномученик протоієрей Миколай Петрович Кулігін народився 1870 року в селі Посолодино Лузького повіту Санкт-Петербурзької губернії. У 1884 році Микола вступає до Петербурзької Духовної семінарії та після закінчення її в 1892 році стає студентом першого курсу академії. Через чотири роки, 1896 року, Микола закінчує її зі ступенем кандидата богослов’я. Незабаром після цього він визначається на священицьку вакансію свого батька, до храму рідного села Посолодино, де протікають перші п’ять років його пастирського служіння, які він поєднує з виконанням обов’язків благочинного храмів 2-го Лузького округу.
9 жовтня 1902 року резолюцією правлячого архієрея отець Миколай призначається настоятелем Большеохтинської Свято-Духівської церкви Санкт-Петербурга. 5 лютого 1905 року він переводиться на місце настоятеля Покровської церкви села Рибальське. У Рибальському отець Миколай прослужить безвиїзно все своє життя, аж до розстрілу в 1937 році.
Арешт отця Миколая відбувся 26 червня 1937 року, його звинуватили в контрреволюційній пропаганді серед населення села Рибальське. “Ніякої я контрреволюційної пропаганди серед населення не вів”, – відповів на першому допиті. Через тиждень тюремного натиску його викликали на другий допит. Далі було ще 10 днів утримання в камері, а може і в карцері. І на третьому допиті священномученик сміливо заперечує всі сфабриковані проти нього звинувачення. Четвертий і останній допит 8 серпня був очною ставкою. Ще цілих два місяці після цього провів отець Миколай у першій слідчій в’язниці Ленінграда в очікуванні вироку. І тільки 7 жовтня цей вирок про вищу міру покарання винесла особлива трійка управління НКВС по Ленінградській області.
Розстріляний протоієрей Миколай був 14 жовтня 1937 року, в день свята Покрови Пресвятої Богородиці, – престольного свята тієї церкви, в якій пройшло земне служіння цього пастиря.