Священномученик Миколай Андрєєв

Місяця листопада на 27-й день

Священномученик Миколай Олександрович Андрєєв народився 1869 року в місті Віндаве Курляндської губернії (нині місто Вентспілс, Латвія) у сім’ї священика. Закінчив початкову школу і вчительську семінарію, служив помічником вчителя в Ризькому Петропавлівському народному училищі в 1889-1893 роках, а надалі поєднував учителювання в різних установах освіти зі службою Церкві.

З 1897 року Микола Олександрович служив псаломщиком Ризької Всіхсвятської церкви. 14 лютого 1910 року Миколу Олександровича висвятили на священика до Раксольської Хрестовоздвиженської єдиновірчої церкви в Ризі, 1912 року перевели до Богоявленської церкви села Логозо (нині село Лохусуу, Естонія) Юр’ївського повіту Лифляндської губернії.

Під час Першої світової війни отець Миколай разом із сім’єю був евакуйований до Московської губернії і призначений до Богоявленського собору в місті Ногінську Московської області, де його було возведено в сан протоієрея.

26 листопада 1937 року отець Миколай був заарештований і ув’язнений у в’язницю в місті Ногінську за звинуваченням у контрреволюційних проповідях, наклепі на радянську владу і комуністів, в активній контрреволюційній діяльності. Винним себе батюшка не визнав.

Протоієрея Миколая Андрєєва було засуджено до розстрілу і розстріляно 10 грудня 1937 року. Похований священномученик у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.