Священномученик Матфей Казарін, протодіакон

Місяця жовтня на 30-й день

Священномученик протодіакон Матфей Васильович Казарін народився 1886 року в селі Покоси (нині Зубово-Полянський район Мордовської області) і походив із родини псаломщика. Майбутній священномученик закінчив 4 класи духовного училища, потім навчався у Тамбовській Духовній Семінарії, але не закінчив її.
Ми не знаємо, коли почалося дияконське служіння отця Матфея і де він служив спочатку. Відомо, що у 1930 році він був заарештований у Тамбовській області та засуджений нарсудом до 2 років позбавлення волі. Після звільнення з табору отець диякон служив в Іллінській церкві міста Мічурінська (Козлов) разом із прп. Севастіаном Карагандінським. Наступний арешт відбувся 1 серпня 1937 року. Отця Матфея залучили у груповій справі «церковно-монархічної повстанської організації».
З обвинувального висновку: “Входив до складу церковно-монархічної повстанської організації. Вів серед населення контрреволюційну агітацію, закликаючи селян до організованих виступів проти радянської влади та надання допомоги фашистам у разі війни. Зводив наклеп на політику партії та уряду”. 6 грудня 1937 року трійка при УНКВС по Тамбовській області засудила протодіакона Матфея Казаріна до 8 років Виправно-трудового табору. Священномученик пробув у Мічурінському будинку 9 місяців і  був висланий до Карлагу НКВС.
Після прибуття в табір отця диякона було визначено на спільні роботи. У справі є характеристика: “До роботи ставиться сумлінно, до інструментів ставлення дбайливе, норму виробітку виконує. У культмасовій роботі не бере участі, у побуті поводиться добре, дисциплінований”. У 1939 році отець Матфей працював на 3-й ділянці Карлага сторожем зерноскладу. У таборі йому було зроблено операцію з приводу хвороби шлунка. Пізніший запис: “Майже весь час хворіє, тому працює на більш легкій роботі щоденним. До праці відноситься добре, чесно”.
12 листопада 1942 року отець Матфей помер у таборі.
Протодіакон Матфей Казарін був прославлений у лиці святих на Ювілейному Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви у 2000 році.