Священномученик Матфей Алоїн, пресвітер

Місяця листопада на 12-й день

Священномученик Матфей народився 1 серпня 1879 року в селі Стенькіне неподалік Рязані в сім’ї священика Олександра Алоїна.
Після закінчення Рязанської Духовної семінарії Матфей Олександрович був висвячений у 1899 році в сан диякона, а в 1909 році в сан священика. У 1929 році отець Матфей був зведений у сан протоієрея.
Отець Матфей послідовно служив у різних єпархіях: спочатку у Чернігівській у селі Лисі, а потім перевівся до Рязанської єпархії, де служив у селах Хавертове та Поляни.
Останніми роками життя отець Матфей служив у храмах Коломенського району Підмосков’я: у Микільській церкві у селі Погост Старки, а 1936 року, незадовго до мученицької кончини, його перевели до Успенського храму в селі М’ячково.
1937 року радянська влада вирішила Успенський храм у селі М’ячкове закрити і переробити в зерносховище. Для цього було проведено збори громадян, які, як планували безбожники, мали висловитися за якнайшвидше закриття церкви. Проте віруючі, які прийшли на збори, зуміли відстояти храм від закриття.
Влітку 1937 року безбожники розпочали нещадне гоніння на Руську Православну Церкву. У жовтні 1937 року співробітники Коломенського районного відділення НКВС вирішили заарештувати отця Матвія. Для надання свідчень було викликано кількох людей, мешканців села М’ячкове, які підписали необхідні свідчення. Як доказ антирадянської діяльності священика вони навели факти, що отець Матфей виступав проти закриття храмів, проти виховання молоді в атеїстичному дусі, про що часто розмовляв із віруючими у храмі та на вулиці, а також добре ставився до тих, кого радянська влада вважала кулаками.
31 жовтня 1937 року протоієрей Матфей Алоїн був заарештований співробітниками НКВС і ув’язнений до Коломенської в’язниці.
Наступного дня – 14 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Матвія до розстрілу.
Протоієрей Матфей Алоїн був розстріляний 25 листопада 1937 року на полігоні Бутово під Москвою та похований у безвісній спільній могилі.