Священномученик Макарій, митрополит Київський p1e87fbetu5u07q27iutck49i3
Житія святих,  Травень

Священномученик Макарій, митрополит Київський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця травня на 1-й день / у Неділю третю після Пʼятидесятниці — Собор Білоруських святих (перехідне)

Священномученик Макарій, митрополит Київський, був раніше архімандритом Віленського Свято-Троїцького монастиря.

1495 року, після смерті Київського митрополита Іони (Глезни), він був обраний та висвячений на його місце собором святителів: Вассіаном Володимирським, Лукою Полоцьким, Вассіаном Туровським та Іоною Луцьким. Із Константинополя від патріарха Нифонта було надіслано благословенні листи, що затверджували обрання святителя Макарія на митрополичу кафедру.

Митрополит Макарій докладав багато зусиль для послаблення внутрішніх чвар серед духовенства і мирян, дбав про розвиток Київської митрополії. На свої особисті кошти впорядкував та прикрасив багато храмів імонастирів. Він оберігав і захищав права православних від латинян. Для цього вживав заходів, щоб схилити литовського великого князя Олександра Ягеллончика до православних.

Жив митрополит у столиці Литви, оскільки Київ постійно зазнавав набігів кримських татар.

1497 року, незважаючи на небезпеку, вірний пастирському обов’язку митрополит Макарій вирішив відвідати Київську кафедру, яка особливо постраждала від вторгнення татар, і на шляху своєму був ними вбитий. Було це 1 травня 1497 року, в селі Стриголове (Скригалове), на березі річки, де святий звершував богослужіння. Коли татари напали, святитель закликав тих, хто молився, рятуватися, а сам залишився біля вівтаря і прийняв мученицьку смерть: його зарубали, відтяли ступню і голову. Разом із ним було вбито й захоплено в полон багато людей з його пастви.

Віряни гаряче оплакували смерть святителя. Тіло його було привезене до Києва і покладене в соборному храмі Святої Софії, де прославилося чудесами в 1625 і 1634 роках. Неодноразово запалювалися чудесним чином свічки перед іконостасом у соборі, де спочивав святитель, а від гробниці його виходили світло і вогонь. Святі мощі святителя Макарія, прославлені від Бога нетлінням і чудесами, спочивають у Києві у Володимирському кафедральному соборі (нині належить Київському патріархату).

1897 року на березі Прип’яті, де було вбито святителя Макарія, було збудовано стелу на згадку про цю трагічну подію. Окрім того, у Скригалові діє храм на честь священномученика Макарія Київського.

Тропарі, кондаки, молитви та величання

Гражданський шрифтЦерковнослов'янськоюУкраїнською

Тропарь священномученику Макарию, митрополиту Киевскому, глас 8

Боже́ственныя Безкро́вныя соверша́я Же́ртвы,/ кровь твою́, от безбо́жных ага́рян излия́нную,/ в же́ртву непоро́чную прине́сл еси́ Влады́це твоему́, Пастыренача́льнику Христу́./ Его́же моли́, мо́лим тя,/ проли́ти гнев на язы́ки, хотя́щия бра́ней;/ христолюби́вое во́инство на́ше на враги́ укрепи́/ и ста́до твое́ от вся́ких бед неврежде́нно соблюди́,/ тебе́ бо кре́пкаго засту́пника почита́ем,/ но́вый священному́чениче ки́евский,// святи́телю блаже́нный Мака́рие.

Кондак священномученику Макарию, митрополиту Киевскому, глас 8

Весели́тся град Ки́ев,/ вели́кое сокро́вище стяжа́в,/ твое́ тле́нию неприча́стное те́ло,/ святи́телю блаже́нный Мака́рие,/ твой бо престо́л да́же до кро́ве от лю́тых враго́в наше́ствия храни́л еси́./ И ны́не Небе́сному предстои́ши Престо́лу,/ иде́же моли́твенно пред Творце́м помина́й нас, о́тче наш,/ да во всех беда́х име́ем тя прибе́жище и тобо́ю хва́лимся, зову́ще:// ра́дуйся, Мака́рие, архиере́ом честно́е украше́ние.

Молитва священномученику Макарию, митрополиту Киевскому

О, вели́кий уго́дниче Христо́в, святи́телю о́тче Мака́рие, в житии́ твое́м чад твои́х любо́вию, сме́рти крепча́йшею, возлюби́вый и за них ду́шу твою́ преда́вый, при́зри от Го́рних оби́телей на нас, вонми́ воздыха́нием на́шим серде́чным и помози́ нам, недосто́йным и смире́нным. Моли́ся, святи́телю ми́лостивый, да рече́т Он мир на лю́ди Своя́, и на преподо́бныя Своя́, и на обраща́ющия сердца́ к Нему́. Да́руй нам, о́тче наш, любве́ твоея́ ко Святе́й Ма́тери на́шей Це́ркви Христо́вой, укрепи́ ны, разсла́бленныя ду́хом, оте́ческия преда́ния храни́ти, и о мимоше́дших напа́стех па́мять спаси́тельную име́ти, и всегда́ благода́рственная Благоде́телю Бо́гу воспева́ти научи́. Предста́тельством твои́м у Престо́ла Го́спода сил испроси́ Це́ркви Христо́вой от ересе́й и раско́лов огражде́ние, к честны́м моще́м твои́м притека́ющим и чту́щим святу́ю па́мять твою́ исполне́ние благи́х их проше́ний да́ти и всем христиа́ном вся ко вре́менней и ве́чной жи́зни потре́бная дарова́ти, да прославля́ется о тебе́ Пречестно́е и́мя Отца́, и Сы́на, и Свята́го Ду́ха, ны́не, и при́сно, и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Тропaрь, глaсъ и7:

Бжcтвєнныz безкрHвныz совершaz жє1ртвы, кр0вь твою2 t безб0жныхъ ґг†рzнъ и3зліsнную, въ жeртву непор0чную принeслъ є3си2 вLцэ твоемY, пастыреначaльнику хrтY, є3г0же моли2, м0лимъ тS, проли1ти гнёвъ на kзhки, хотsщыz брaней. странY нaшу на вс‰ враги2 ўкрэпи2 и3 стaдо твоE t всsкихъ бёдъ невреждeнно соблюди2. тебe бо крёпкаго застyпника почитaемъ, н0вый сщ7енномч7ниче кjевский, с™и1телю, бlжeнный макaріе.

И$нъ тропaрь, глaсъ д7:

Ко грaду твоемY, ћкw пaстырь д0брый поспэшaz, t врагHвъ вёры є3щE въ пути 2 сhй ўмерщвлeнъ бhлъ є3си2, но своE нетлённое тёло ћкw нем0лчное научeніе, посредЁ вели 1кіz цeркве грaда кjева предложи1лъ є3си2, є4же бlгоговёйнw лобызaюще, м0лимъ тS, с™и1телю хrт0въ макaріе, моли2 сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.

Кондaкъ, глaсъ G.
Под0бенъ: Дв7а днeсь:

Въ мjрэ сhй не t мjра бhлъ є3си2, но нбcный граждани1нъ є3щE t млaдости твоеS показaлсz є3си2, тёмже с™и1тельскимъ сaномъ дост0йнw почтeнъ, є3щE и3 мч7ническимъ вэнцeмъ ўкраси1лсz є3си2, џтче прпdбне, хrтA бGа моли2 даровaтисz нaмъ вeліей млcти.

Ще в розробці

Знайшли помилку