Священномученик Костянтин Немєшаєв, пресвітер

Місяця листопада на 9-й день

Священномученик Костянтин народився 23 листопада 1879 року в селі Пісочному Жиздринського повіту Калузької губернії в сім’ї священика Георгія Немєшаєва. Підійшовши стопами батька, Костянтин вступив до Калузької Духовної семінарії. Після закінчення семінарії одружився, і в них із дружиною народилося четверо дітей.
До 1930 року місцем служіння отця Костянтина, мабуть, було його рідне село. Там він із сім’єю зустрів революцію і пережив усі поневіряння наступних років. Батька Костянтина кілька разів заарештовували – у 1921-му та у 1930-му роках. Другий арешт закінчився судом та вилученням майна.
Батько Костянтин із сім’єю був змушений переїхати до Московської області, до села Ведени Рузького району. Органи ОГПУ і тут продовжували переслідування священика та його сім’ї. У них на квартирі провели обшук, але нічого не знайшли. У 1930 році сім’я Немєшаєвих переїхала до села Дединово Луховицького району, де отцю Костянтину треба було служити аж до арешту 1937 року.
Наступна хвиля репресій 1937–38 років не могла не торкнутися такого пастиря, як отець Костянтин. Навіть у страшні тридцяті роки храм, у якому він служив, був сповнений народу. Його заарештували 6 листопада 1937 року за звинуваченням у активній контрреволюційній діяльності та утримували під вартою у Коломенській в’язниці.
– Ви серед населення вели контрреволюційну наклепницьку агітацію. Чи визнаєте це? – спитав слідчий.
– Серед населення контрреволюційну агітацію я ніколи не вів, – відповів священик.
17 листопада 1937 року трійка НКВС засудила отця Костянтина до розстрілу. Священика Костянтина Немєшаєва було розстріляно 21 листопада 1937 року і поховано у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.