Священномученик Іоанн Заболотний, пресвітер

Місяця листопада на 20-й день

Преподобномученик Іоанн (у світі Іван Васильович Заболотний) народився 1899 року в селі Клинове Балтського повіту Подільської губернії (нині Голованівського району Кіровоградської області, Україна) у селянській родині. У 1918 році призваний до Червоної Армії, але втік від військової служби. Наприкінці 1919 року заарештований за дезертирство, пізніше ув’язнений до табору примусових робіт поблизу Одеси. Після виходу на волю в 1922 став насельником Уманського монастиря, де прийняв чернечий постриг і пробув до закриття монастиря. У 1927 році висвячений у єрея, служив у різних церквах України, а з 1935 року – у церквах Зарайського району Московської області.
16 листопада 1937 року заарештований у Стрілецькій Слободі Зарайського району за звинуваченням «у веденні активної контрреволюційної діяльності та висловленні терористичних настроїв проти комуністів». Утримувався у в’язниці міста Коломни. Винним себе не визнав. 27 листопада 1937 року Особливої ​​трійкою при УНКВС по Московській області засуджено до розстрілу. Страчено 3 грудня на полігоні Бутово поблизу Москви і поховано в невідомій спільній могилі. Ім’я Іоанна (Заболотного) включено до Собору новомучеників і сповідників Руських визначенням Священного Синоду від 26 грудня 2001 року.