Священномученик Іоанн Тарасов, пресвітер p1b2nmu3411lqla0e1dt0j8iri03
Житія святих,  Листопад

Священномученик Іоанн Тарасов, пресвітер

Місяця листопада на 25-й день

Священномученик Іоанн народився 18 лютого 1867 року у селі Бородіно Клинського повіту Московської губернії у сім’ї селянина. Іван закінчив міську початкову школу і з десятирічного віку служив у заможних торговців у Клині, а потім перейшов служити в контору прокурора Шмідта. З 1895 року і до самої революції 1917 року Іван Якович працював у багатьох великих торговців, а після революції надійшов чиновником до Народного комісаріату шляхів сполучення, звідки звільнився через хворобу та вік у 1921 році. З того часу він присвятив своє життя служінню Церкви, вступивши псаломщиком до московського храму Живоначальної Трійці в Листах, і до цього ж храму в 1923 році він був висвячений дияконом.
У 1924 році диякон Іоанн був висвячений у сан священика до Дмитрівської церкви в селі Шевирьова Слобода Єпіфанського району Тульської губернії. У 1925 році він був нагороджений набедренником і скуф’єю і того ж року переведений до Успенського храму в селі Обухове Клинського району Московської губернії. 1928 року отця Іоанна було нагороджено камілавкою, 1930 року – призначено до Костянтино-Єленинського храму в селі Майданове. 1931 року священика було нагороджено наперсним хрестом, 1934 року – зведено у сан протоієрея і того ж року переведено до Миколаївської церкви в селі Голенищеве. У 1935 році протоієрей Іоанн був призначений в Одигітрієвську церкву в селі Вороніно, в 1936 році – в Казанську церкву в селі Фролівське, а в серпні 1937 був переведений в храм Різдва Пресвятої Богородиці цвинтаря Вирки Оре.
Ці часті переміщення священика з приходу на парафію позбавили його кількох арештів, яким він безумовно зазнав би, залишаючись одному місці. Але настав час таких нещадних гонінь, що від них, за задумом гонителів, не мав вислизнути ніхто.
22 жовтня 1937 року було допитано голову Нестерівського колгоспу, який показав: «Іван Якович Тарасов вороже налаштований до радянської влади та ВКП(б), часто висловлює серед населення антирадянські настрої. На початку вересня 1937 року Тарасов в особистій бесіді зі мною заявив: “У вас, видно, справи погано в колгоспі. Чи є селянам інтерес надалі працювати спільно у колгоспі? Чи не думають у вас колгоспники знову бути одноосібниками? Подивлюся я на ваших колгоспників, товаришу голово, і думаю, що не люди стали, а тіні. Усі вони замучені, виснажені непосильною роботою у колгоспі. Відразу видно, що вони за такого колгоспного життя довго не проживуть”».
26 жовтня 1937 року протоієрей Іоанн був заарештований, ув’язнений в Оріхово-Зуєві і тут же допитаний. Йому були пред’явлені свідчення лжесвідків, у тому числі й голови колгоспу, але всі свідчення отець Іоан категорично відкинув. Слідство тривало близько місяця, і 16 листопада слідчий знову допитав священика, сподіваючись, що умови утримання у в’язниці та застосовані до священика заходи впливу змінять його позицію.
29 листопада 1937 року трійка НКВС засудила священика до розстрілу. Протоієрей Іоанн Тарасов був розстріляний 8 грудня 1937 року і похований у безвісній спільній на полігоні Бутове під Москвою.