Священномученик Іоанн Покровський, пресвітер

Місяця лютого на 13-й день

Священномученик Іоанн народився 1874 року в селі Аксіньїно Коломенського повіту Московської губернії в сім’ї священника Семена Покровського. Закінчив Московську Духовну семінарію і 1897 року був висвячений на священника. У 1916 році отець Іоанн був призначений настоятелем Покровської церкви в селі Чиркино. За бездоганне служіння зведений у сан протоієрея і призначений благочинним храмів Малинського району.
Маючи намір заарештувати протоієрея Іоанна Покровського і вірян, які допомагали йому в церкві, співробітники НКВС допитали всіх, хто, на їхню думку, погодився б підписати лжесвідчення. Учитель місцевої школи в селі Чиркине показав: “У вересні 1937 року біля школи Покровський, не підозрюючи себе в пропаганді релігійних переконань, говорив дітям: “Моліться Богу, тоді й уроки у вас засвоюватимуться добре, не будьте шанувальниками сатани”. Розмови Покровського серед дітей я помічаю часто: це видно з того, що діти під час перерви в релігійні свята ходять до церкви і ставлять свічки. Школа розташована за десять метрів від дверей церкви, навіть у літню пору, коли співають у церкві, чути в школі; зараз церква погрожує школі тим, що хочуть з будинку, де міститься школа, її вигнати, тому що цей будинок належить церкві, і друге те, що купол церкви тріснув і трохи погойдався на школу, навесні може завалитися”.
Один із жителів села показав: “У серпні 1937 року на опрацюванні сталінської конституції… Покровський говорив, що конституція тільки для більшовиків, а не для бідного класу, який пограбований радянською владою; у конституції записано, що свобода, а яка свобода, коли тільки знають, що грабують селян, дзвони й ті зняли; це виходить гоніння на православних селян”.
Відповідно до показань лжесвідків було виписано довідку на арешт священника, підписану керівниками Управління НКВС у Московській області Якубовичем, Персицем, Нусіним і Овчаровим. У ній ішлося про те, що “в селі Чиркино проживає Іван Семенович Покровський, який до, після революції і до теперішнього часу працює попом. У 1937 році возведений у протоієреї і призначений благочинним. Будучи незадоволеним існуючим у нашій країні ладом, серед населення веде антирадянську агітацію і особливо знахабнів після опублікування конституції і положення про вибори до Верховної Ради СРСР. Гнусно обмовляє радянський уряд і керівників, а також колгоспне будівництво. Його будинок у селі Чиркине відвідують бродячі церковники не тільки Малинського району, а й Коломенського, Озерського та інших. У результаті в колгосп занесли заразну хворобу на коней і свиней, а також три коні нещодавно зі стайні були вкрадені. Піп у розмовах серед колгоспників з цього питання каже, що це Боже покарання, потрібно ходити всім до церкви і молитися Богу”.
27 січня 1938 року влада заарештувала протоієрея Іоанна.
Наступного дня після арешту священника відбувся допит. Уже після того, як священник підписав протокол, слідчий у тому місці, де було написано показання отця Іоанна, що священник Фамінцев сказав: “треба терпіти й переносити всі тягарі, прийде час, станемо жити краще”, від себе поверх рядка надписав: “коли прийде Гітлер”.
21 лютого 1938 року трійка НКВС засудила отця Іоанна до розстрілу. Протоієрея Іоанна Покровського було розстріляно 26 лютого 1938 року і поховано в невідомій спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.