Священномученик Іоанн Кумінов

Місяця лютого на 15-й день

Священномученик Іоанн Іванович Кумінов народився 1865 року в селі Куликовському Тюкалинського округу Тобольської губернії в сім’ї селянина. У 1877 році сім’я переїхала до Омська. Тут Іоанн Іванович закінчив учительську семінарію і, пройшовши випробування при Омській класичній гімназії, був призначений інспектором народних училищ Тарського округу. На цій посаді він прослужив до 1922 року. У 1922 році висвячений на священика і служив у храмах Омської єпархії. У 1928 році направлений у Богоявленський храм села Малокрасноярка, де служив другим священиком. Настоятелем храму був священик Михайло П’ятаєв.

У 1930 році після закінчення святкової Різдвяної літургії отець Іоанн виголосив проповідь, у якій сказав парафіянам: “Посилайте своїх дітей до церкви, і нехай вони там моляться до Бога. Не слухайте, хто вам що говорить, вас і так задавили непосильними податками і тепер агітують і хочуть ввести в оману”. Після цього одна з парафіянок, вийшовши з храму, розпустила чутки, ніби отець Іоанн виголосив антирадянську проповідь. Згодом на допиті вона ж лжесвідчила про священика, сказавши, що він систематично займається антирадянською агітацією.

8 січня 1930 року отець Іоанн був заарештований разом із настоятелем храму й ув’язнений до в’язниці міста Каїнська. На допиті отець Іоанн відвів усі неправдиві звинувачення на свою адресу. Особливою трійкою при Повноважному представництві ОДПУ в Сибірському краї священиків Іоанна Кумінова і Михаїла П’ятаєва було засуджено до розстрілу, а їхні сім’ї – до заслання на Північ. Священномучеників розстріляли 28 лютого 1930 року і поховали в спільній могилі в місті Каїнську недалеко від в’язниці.

Священномучеників Іоанна Кумінова і Михаїла П’ятаєва зараховано до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.