Священномученик Іоанн Алешківський

Місяця лютого на 4-й день

Священномученик Іоанн народився 13 лютого 1888 року в селі Нове Ракитине Лебедянського повіту Воронезької губернії в сім’ї священика Григорія Алешковського. Закінчивши 1909 року Духовну семінарію, його висвятили на диякона, а 1915 року – на священика і направили на одну з парафій у Фінляндії, де він прослужив до 1918 року; після відокремлення Фінляндії від Росії отець Іоанн повернувся на батьківщину. Уперше його заарештували 1929 року, але незабаром звільнили; того ж року в нього відібрали будинок і все майно за несплату податків.
У тридцятих роках отець Іоанн служив у Микільському храмі в селі Малишево Раменського району Московської області.
Два священики, допитані співробітниками НКВС 20 і 21 січня 1938 року, погодившись лжесвідчити про отця Іоанна, підписали свідчення, в яких ішлося про те, що той систематично вів антирадянську агітацію і був готовий у разі перевороту в країні розстрілювати комуністів.
26 січня влада заарештувала отця Іоанна за звинуваченням у контрреволюційній діяльності та ув’язнила в Таганській в’язниці в Москві.
– Слідству відомо, що ви… вели агітацію проти радянської влади… збиралися вжити репресивних заходів проти комуністів. Дайте із цього приводу свідчення! – зажадав слідчий.
– Агітацією проти радянської влади я не займався і не займаюся, – відповів священик. – Будь-яких репресивних заходів проти комуністів я не збирався вживати, цього факту не було.
Не знаючи, у чому ще звинуватити священика, слідчий запитав:
– Скажіть, з яких питань ви не згодні із заходами, що проводяться партією і радянською владою?
– Із проведеними партією заходами я не згоден із таких питань. По-перше, що нашим дітям не надають однакових прав у навчанні, а по-друге, я вважаю незаконною ізоляцію духовенства, – відповів священик.
– Чи визнаєте себе винним в антирадянській агітації? – запитав слідчий.
– Винним себе в антирадянській агітації я не визнаю, – відповів священик.
11 лютого 1938 року трійка НКВС засудила отця Іоанна до розстрілу. Священик Іоанн Алешковський був розстріляний 17 лютого 1938 року і похований у безвісній спільній могилі на полігоні Бутово під Москвою.