Священномученик Ілля Громогласов

Місяця листопада на 22-й день

Священномученик Ілля Михайлович Громогласов народився 1869 року в сім’ї сільського диякона в Тамбовській губернії. Закінчив Шацьке духовне училище, Тамбовську духовну семінарію і Московську духовну академію зі ступенем кандидата богослов’я. Був залишений в академії професорським стипендіатом на кафедрі церковного права. З 1894 року викладав історію і викриття російського розколу і місцевих сект у Пензенській духовній семінарії. З грудня 1894 року справляв посаду доцента Московської духовної академії і викладав у ній англійську мову. Викладав також російську словесність і загальну історію в Московській жіночій гімназії.

Ілля Михайлович вирізнявся активною життєвою позицією, був членом кількох Товариств: Педагогічного, Історії та старожитностей російських при Московському університеті, Аматорів духовної просвіти, Російського бібліографічного, Археологічного при Історичному музеї. У 1914 році, закінчивши юридичний факультет Московського університету, став кандидатом юридичних наук і служив приват-доцентом юридичного факультету Московського університету на кафедрі церковного права. Він написав безліч наукових праць, більша частина яких присвячена історії російського церковного розколу.

Наприкінці 1917 – початку 1918 років брав участь у роботі Помісного Собору. Обраний членом Вищої церковної ради від мирян. Був прихильником патріарха Тихона, після смерті якого 1925 року передбачав його канонізацію.

У 1921 році отець Ілія був звільнений з Московського університету через ідеологічні розбіжності з радянською владою. Взимку 1922 року висвячений патріархом Тихоном у сан священика до храму священномученика Антипи в Москві. Через місяць отця Михайла заарештували, майже півтора року він утримувався у в’язницях Москви. Після звільнення він був призначений настоятелем храму Воскресіння Христового в Кадашах.

Через 2 роки отець Ілія був знову заарештований і засуджений до заслання, але з відтермінуванням терміну вироку.

У травні 1925 року заарештований втретє і висланий у село Сургут Тобольського округу на 3 роки. Після закінчення терміну заслання він оселився в Твері і служив у храмі ікони Божої Матері “Неопалима Купина”.

У ніч із 2 на 3 листопада 1937 року священика заарештували ще раз за звинуваченням в участі в “контрреволюційній фашистсько-монархічній організації”, яку нібито очолював архієпископ Тадей (Успенський), і засудили до розстрілу. Під час слідства винним себе не визнав і жодних імен “спільників” не назвав. Протоієрея Ілію Громогласова було розстріляно 4 грудня 1937 року, його поховали у спільній могилі на Волинському кладовищі в Твері.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.