Священномученик Ієрофей, єпископ Афінський
Місяця жовтня на 4-й день
Святий апостол Павло поставив святого Ієрофея першим єпископом Афін. Можливо, він був учителем священномученика Діонісія Ареопагіта, свого наступника на єпископській кафедрі. У наші дні православні та західні церковні історики вважають, що писання, автором яких раніше вважали священномученика Діонісія, насправді були створені в Сирії в п’ятому столітті. І, тим не менш, у них міститься вельми поетична похвала першому єпископу Афін, що відображає славу, яку віддають йому і понині. “…приходячи в споглядання гірського світу і забуваючи все земне, він переживав те, про що співають у славослів’ях, і став за божественним натхненням співаком усього, що йому доводилося бачити і чути, речей видимих і невидимих”. В одному апокрифічному переказі (з того ж джерела) йдеться, що святий Ієрофей був серед учнів, піднесених на хмарах для присутності на похованні Божої Матері. Він прийняв мученицьку кончину наприкінці першого століття. Глава його нині покоїться в монастирі біля Мегари.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь священномученику Иерофею, епископу Афинскому, глас 4
Бла́гости научи́вся и трезвя́ся во всех/ благо́ю со́вестию священноле́пно обо́лкся,/ поче́рпл еси́ от сосу́да избра́ннаго неизрече́нная/ и, ве́ру соблю́д, ра́вное тече́ние соверши́л еси́,/ священному́чениче Иерофе́е.// Моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Кондак священномученику Иерофею, епископу Афинскому, глас 8
Священнонача́льника Афи́нскаго восхваля́ем тя,/ я́ко тайноучи́вшеся тобо́ю стра́нным и неизрече́нным:/ яви́лся бо еси́ Богоприя́тный песносло́вец./ Но моли́, всеблаже́нне Иерофе́е,/ от вся́ких нам грехопаде́ний изба́витися, да зове́м:// ра́дуйся, о́тче Богому́дре.
Ин кондак священномученику Иерофею, епископу Афинскому, глас 4
Я́коже столп непоколеби́м, Иерофе́е,/ преще́ния враго́в не устраши́ся,/ но пре́лести разруши́л еси́ тверды́ню,/ я́ко ка́мень че́стен валя́яся, о́тче./ Тем Влады́ка тя, хра́брствовавша, венча́ет/ живонача́льною и Боже́ственною десни́цею.// Его́же о всех нас умоли́.
Величание священномученику Иерофею, епископу Афинскому
Велича́ем тя, священному́чениче Иерофе́е, и чтим святу́ю па́мять твою́, ты бо мо́лиши за нас Христа́ Бо́га на́шего
Тропaрь, глaсъ д7:
Бlгости научи1всz, и3 трезвsсz во всёхъ бл7г0ю с0вэстію, сщ7еннолёпнw њб0лксz, почeрплъ є3си2 t сосyда и3збрaннагw неизречє1ннаz, и3 вёру соблю1дъ, рaвное течeніе соверши1лъ є3си2, сщ7енном§ниче їероfeе. моли2 хrтA бGа, сп7сти1сz душaмъ нaшымъ.
Кондaкъ, глaсъ и7.
Под0бенъ: Взбрaнной:
Сщ7енноначaльника ґfи1нскаго восхвалsемъ тS, ћкw тайноучи1вшесz тоб0ю стр†ннымъ и3 неизречє1ннымъ: kви1лсz бо є3си2 бGопріsтный пэсносл0вецъ. но моли2 всебlжeнне їероfeе, t всsкихъ нaмъ грэхопадeній и3збaвитисz, да зовeмъ: рaдуйсz, џтче бGомyдре.
Кондaкъ, глaсъ д7.
Под0бенъ: Вознесhйсz:
Ћкоже ст0лпъ непоколеби 1мь, їероfeе, прещeніz врагHвъ не ўстраши 1сz: но прeлести разруши 1лъ є 3си 2 твердhню, ћкw кaмень чeстенъ валszсz, џтче. тёмъ вLка тS хрaбрствовавша вэнчaетъ живоначaльною и 3 бж cтвенною десни1цею: є3г0же њ всёхъ нaсъ ўмоли2.
Ще в розробці
