Священномученик Феодор Грудаков Feodor Grudakov
Житія святих,  Листопад

Священномученик Феодор Грудаков

Місяця листопада на 14-й день

Священномученик Феодор Васильович Грудаков народився 1889 року в селі Песья Подільського повіту Московської губернії в селянській родині. Закінчив Перервинське духовне училище і Московську духовну семінарію 1900 року, працював учителем фабричної школи в місті Яхрома Московської губернії. У 1906 році він одружився, згодом у них із матінкою народилося 10 дітей. У 1911 році Федора Васильовича було висвячено в сан священика до Тихвінського храму в село Богородське-Ватутинки Подільського повіту.

У 1914 році отець Феодор служив полковим священиком на фронті. З листопада 1918 року він перебував у тиловому ополченні Червоної армії, а з червня 1919 року продовжив своє служіння в Тихвінській церкві.

За свідченням дружини священика Віри Олександрівни, отець Феодор був глибоко релігійною людиною, займався богослов’ям, писав праці. Батюшка дуже любив дітей, завжди знаходив добре слово для дітвори.

У 1930 році його заарештувала влада за звинуваченням в антирадянській діяльності та ув’язнила в Бутирській в’язниці в Москві. Серед свідків у справі отця Феодора були два священики, зі свідчень яких випливало, що отець Феодор був налаштований проти чинного режиму. Сам отець Феодор на допиті не визнав своєї провини і ні про кого не дав неправдивих свідчень. Його засудили до 5 років ув’язнення у виправно-трудовий табір і відправили на будівництві Біломорського каналу, а потім на будівництві Сербського порту.

Повернувшись з ув’язнення 1934 року, отець Феодор спочатку служив у Рязанській єпархії, а у квітні 1937 року його призначили у Знам’янську церкву села Стара Кашира Каширського району Московської області.

У грудні 1937 року священик був повторно заарештований. Його знову звинувачували в антирадянській агітації, яку він нібито вів серед колгоспників, закликаючи їх ходити молитися в храм. Отець Феодор був засуджений до 10 років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. З етапом ув’язнених отець Федір прибув у Самарлаг НКВС, де і помер від непосильної праці та голоду 27 листопада 1940 року. Похований він був у загальній безвісній могилі.

Зарахований до лику новомучеників і сповідників Руських 25 березня 2004 року визначенням Священного Синоду Руської Православної Церкви