Священномученик Феодор Дорофєєв

Місяця листопада на 27-й день

Священномученик Феодор Євфимович Дорофєєв народився 1885 року в селі Козлаково Олександрівського повіту Володимирської губернії в селянській родині. Закінчив духовну семінарію, одружився, згодом у сім’ї народилося десять дітей, але вижило тільки п’ятеро. Був висвячений у сан диякона і служив у храмі села Випуклово Олександрівського повіту Володимирської губернії. Ставши священиком, служив у Стрітенському храмі в селі Костянтинове Московської губернії.

У 1930 році отець Феодор півтора місяця перебував в ув’язненні під слідством за “контрреволюційну агітацію”, але був виправданий. У 1931 році храм у селі було закрито, і отець Феодор служив у будинках своїх парафіян. У грудні 1932 року його і кількох із членів церковної двадцятки заарештували за звинуваченням “у створенні антирадянського контрреволюційного угруповання церковників, завданням якого був зрив заходів радянської влади і розвал колгоспів”. Крім цього, отець Феодор був звинувачений у заклику вірян надати допомогу храму. Отець Феодор винним себе не визнав, був засуджений до 5 років ув’язнення у виправно-трудовому таборі. Повернувшись з ув’язнення, отець Феодор служив у храмі преподобного Сергія Радонезького в селі Зятьково Талдомського району Московської області.

31 жовтня 1937 року отець Феодор був заарештований і поміщений до Таганської в’язниці в Москві. Його звинуватили в антирадянській діяльності проти існуючого ладу, в антирадянській пропаганді, заклику народу до відвідування церкви під час радянських свят і засудили до розстрілу. Священик Феодор Дорофєєв розстріляний 10 грудня 1937 року на полігоні Бутове під Москвою і похований у безвісній спільній могилі.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.